1.Яришка, сидячи біля ліжка Яви, читала журнал: а) «Котик-муркотик»; б) «Барвінок»; в) «Дзвіночок».

2. Ява прокинувся, коли на годиннику було:

а) десята година; б) пів на дев'яту; в) восьма година.

3. Яришка запропонувала Яві сніданок, який не містив такого харчу, як:

а) картопля; б) молоко; в) сир.

4. Як зверталася сестра до хворого Яви?

а) «Любий бгатику»; б) «Найрідніший мій!»; в) «Як почуваєш себе, миленький?!»

5.Дід Салимон любив повторювати, що їжа:

а) основне для здоров'я; б) джерело життя; в) робить людину добрішою.

6. Відчуваючи останні хвилини життя, Ява хотів побачити:

а) школярський спектакль п'єси М. Гоголя «Ревізор»; б) Павлушу, щоб попрощатися;
в) тата і матусю.

7.Перед власною смертю Ява, на згадку про себе, вирішив Яришці подарувати:

а) альбом з марками; б) велосипед; в) ковзани.

8. У якому класі навчалася Яришка? а) Першому; б) третьому; в) п'ятому.

9.Яву в Яришці дратувала: а) спритність; б) хитрість; в) лінь.

10.Замість смерті до Яви прийшла:

а) провідати вчителька літератури; б) подруга Яришки;
в) медичний працівник Люба Антонівна.

11.Будучи хворим, Ява з'їв сиру: а) кілограм; б) півтарілки; в) маленьку мисочку.

12.Медичний працівник дозволив Яві походити по кімнаті:

а) годину; б) півгодини; в) десять-п'ятнадцять хвилин.

13.Ява не довіряв медичним працівникам, бо вважав, що вони:

а) мусять заспокоювати хворих; б) тільки і роблять болючі уколи;
в) не думають про нього як про дитину.

14.Який художній засіб використаний у фразі: «Смерть поки що відступила»?

а) Епітет; б) метафора; в) алегорія.

15.З чим, на думку Яви, порівнюється торохкотіння кісток смерті?

а) Стукотом більярдних куль; б) гримкотінням велосипеду, що упав; в) стукотом
залізничних коліс.

16.За те, що Яришка падала з велосипеда, тим самим завдаючи йому шкоди, Ява

образливо її називав: а) свинею; б) коровою; в) опудалом.

17.Ява вважав, що або велосипед, або... а) сором; б) смерть; в) ганьба.

18.Велосипед Яви називався: а) «Ластівка»; б) «Орлятко»; в) «Україна».

19.Швидкість велосипеда порівнюється:

а) з блискавкою; б) вітром; в) підводним човном.

20.Ява з хвилюванням стежив, як Яришка на велосипеді впала, перечепившись:

а) через ковбок, на якому рубали дрова;

б) стару залізну діжу, яку збиралися віддати на металобрухт;

в) камінь, яким підпирали ворота.

21.Під вікном у Яви пахли: а) троянди; б) тюльпани; в) конвалії.

22. Кого не згадує Ява серед своїх товаришів, які мають велосипед?

а) Васю Деркача; б) Стьопу Карафольку; в) Кузьму Барила.

23. Яка основна вада була у Яришки під час розмови?

а) Багато жестикулювала; б) не вимовляла літеру «р»

в) відбувалися порушення у наголосах слів.

24. Під час хвороби Яви батьки, на його думку, були:

а) у відрядженні; б) на роботі; в) виїхали до родичів.

Чо так мало за такое сложное задание

Объяснение:

Я дуже люблю читати. Книги — світ знань. Вони допомагають людині дізнатися багато нового та цікавого й навіть пізнати самого себе. Кожному притаманно читати окремий жанр, та я впевнена, що будь-який твір чимось цікавий по-своєму. Мені завжди було цікаво читати українську літературу, твори письменників з моєї Батьківщини. Вони зображували життя нашого народу, кохання, дружбу. Завдяки творчості українських митців я дізналася багато цікавих фактів з історії України.

Нещодавно я прочитала родинно-побутове оповідання Марка Вовчка «Максим Гримач». Авторка зображує вільних селян у закріпаченій Україні середини дев’ятнадцятого століття. Марко Вовчок возвеличує щире, світле, взаємне почуття кохання, засуджує соціальну нерівність, що було характерним для тієї доби. Літературознавці вважають, що «Максим Гримач» — це оповідання-балада. У творі показується розлука дівчини зі своїм коханим, який загинув. Показ трагедії, переживань, ліризму, внутрішнього світу героя, наявність діалогів, казкових елементів доводять, що твір Марка Вовчка — балада.

Одним із головних героїв оповідання є Максим Гримач. Це вдівець, котрий сам виховував своїх двох доньок Катрю та Тетяну. Чоловік став багатим завдяки тому, що займався контрабандним перевезенням товарів. Він дотримується усіх звичаїв та традицій, упевнений, що дочок має видати заміж за рівних їм юнаків. Катря, старша дочка, виявилася гордою: «Мені байдуже, що вони (парубки) молоді й хороші, коли моє серце не до їх горнеться». Дівчина закохалася в кріпака Семена, таємно з ним зустрічалася. Батько ж міг дозволити дочці вийти заміж лише за вільного козака. Семен умовляв Катрю дочекатися його: «…треба ждати! Я в свого пана вже третій рік добуваю, останній. Як послужить доля, то сього року буде велика здобич. Отаман мене не скривдить: чоловік він шановний… Подякую йому за хліб, за сіль, нагледжу, де хутір красивий да й поклонюсь тоді твоєму батькові… Тільки люби мене вірно, моя дівчино!» Катря вірно чекала свого коханого. На жаль, сталося страшне лихо: перед самим звільненням юнак загинув під час бурі на Дніпрі. Катря розуміла, що жити далі без коханого не зможе, тому покінчила життя самогубством. Старий Гримач не пробачив собі того, що дочка втопилася через нього: «Загубив я твій вік молоденький!» Чоловік п’ять років не виходив з будинку. Згодом підросла менша дочка й вийшла заміж за гарного сотника. На щастя, її доля виявилася кращою.

Отже, оповідання Марка Вовчка мене вразило. Я в захваті від сильного й відданого кохання між Катрею та Семеном. Треба мати велику силу волі, щоб довго чекати волі свого юнака. Катря, на жаль, не змогла витримати такого тиску: батько її не розумів, не дозволяв виходити заміж за коханого, а сам Семен, відбувши три роки в кріпацтві, загинув. Так, Гримач зрозумів свою вину, та пізно... Я зробила висновок, що своїх дітей завжди треба підтримувати, давати поради, вислуховувати, та ніколи нічого не забороняти.