Хелп 1. От чьего имени ведётся повествование в повести Максим Максимыч?
2. Как встретились рассказчик и Максим Максимыч? Запишите слова, подтверждающие ваш ответ
3. Почему рассказчик говорит о Максиме Максимыче : " Такой чудак!"
4.Найдите описание слуги Печорина, с которым повстречался Максим Максимыч. Как образ слуги характеризует его хозяина, т.е. Печорина?
5. Выпишите из текста Поступки слуги Печорина.
6. Какой была реакция Максима максимыча на известие и том. что коляска принадлежит Печорину? Почему?
7. Оправдались ли надежды Максима Максимыча? Почему?
8. Каким увидел Печорина рассказчик? В чем проявилась противоречивость характера Печорина?
9. Что больше привлекало в портрете Печорина? Почему?
10. Почему Максим Максимыч обиделся на Печорина? В чём это выразилось?

Антична  культура   - унікальне явище, яке дало загальнокультурні цінності буквально у всіх галузях духовної та  матеріальної   діяльності, а тому  античність   - це та частина духовного досвіду всього людства, і основа формування культур багатьох країн, особливо європейських.  античністю   (від лат. antiguus - «стародавній») прийнято вважати особливий період розвитку стародавньої греції та риму, а також тих земель і народів, які перебували під їхнім  культурним   впливом. хронологічні рамки цього культурно-історичного явища збігаються з часом  існування   самих античних держав з xi - ix ст. до нашої ери і до v століття нашої  ери  (з часу становлення античного суспільства в греції до загибелі римської імперії). антична  культура   виникла в умовах рабовласництва, коли  світогляд людини   вкладалося в  міфологічне  мислення . поштовхом для розвитку культури, особливо науки і мистецтва, стала наявність елементарних природничо-наукових знань та писемності; все це є особливо античної культури.  у різні епохи  античність   надавала вплив на інші культури, тому невипадково до античності став виникати не тільки естетичний, але і науковий інтерес. це мало місце і в  середньовіччя , і в епоху  відродження . в епоху просвітництва, коли людство повернулося обличчям до науки, стали з'являтися наукові  роботи приватних осіб, де узагальнювався досвід грецьких і римських відкриттів. у кінці xviii - початку xix століть античним спадщиною стали займатися вже держави (особливо європейські): розроблялися і фінансувалися цілі проекти по античних дослідженнях. проводилися розкопки, організовувалися музеї, створювалися перші наукові праці про античну культуру, особливо мистецтві. невпинне інтерес до питань античності, пронесений через xix століття, зберігся і в столітті xx: і зараз триває всебічне вивчення античності. і все-таки до цих пір багато антіноведи вважають, що  історія   античної культури, зокрема мистецтва, ще не написана.