1. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел.У чому їхнє значення. 1.1"...Тим часом підросло молоде покоління, яке в своїх молодечих серцях мало більше віри в життєві сили і майбутнє свого рідного народу,ніж йогобатьки.Воно знов підняло прапор нашої національної самостійності і почало закликати до праці.Се покоління назвалося народовцями. Народовцями,-бо своєю задачею вважало працю для простого народу в рідній мові того народу..."( М. Лозинський)
1.2*Один із старших руських діячів, о Стефан Качала, член-засновник ,,Матиці``, який разом із молоддю старався скерувати ,,Матицю`` на добру дорогу, виклаву газеті "Слово" проект заснування нового товариства для просвіти народу і поставив йому за мету: "сприяти розвитку народної просвіти в напрямах моральному,матеріальному і політичному через видання практичних книжок, брошур і т.д тією мовою, якою народ говорить...Нанальні збори відкрив голова комітету Анатоль Вахнянин і розповів про заходи щодо заснування товариства" (М. Лозинський)
Дам 70б

Загальна характеристика періоду. соціальний розвиток українських земель. особливості господарського життя. загальна характеристика періоду у xiii ст. внаслідок розкладу племінного та зародження феодального суспільства утворилася литовська держава, яка успішно чинила опір агресії з боку лівонського та тевтонського орденів. водночас зміцніла литовська держава за великого князя гедиміна (1316-1341) розпочала наступ на південно-західні руські землі. у 1351 — 1352 роках між польщею та литвою тривала війна за галицько-волинську землю. за перемир'ям 1352 року галичина залишилася під владою польщі, волинь і берестейська земля - під владою литовської держави. в 50-х роках xiv ст. розпочався наступ литовської держави на придніпров'я. у 1355-1356 роках литовський князь ольгерд завоював чернігово-сіверщину. влітку 1362 року військо ольгерда на р. сині води розгромило загони кількох татарських ханів. внаслідок синьо-водської битви до литовської держави остаточно відійшли київщина та поділля. захоплені литовською державою південно-західні руські землі протягом другої половини xiv ст., перебували у становищі удільних князівств