1.Чи зазнавала змін шкільна освіта протягом Середньовіччя? 2. Що спільного й відмінного в навчанні в середновічних та сучасних школах?
3. Поміркуйте, у чому полягало історичне значення діяльності середновічних універсітетів

Середньові́чну систему освіти було запозичено в античності, але її збагатили й пристосували до нових умов. Середньовічна освіта будувалася на «семи вільних мистецтвах». Викладання велося латиною, і лише у XIV столітті відбувається перехід на народні, національні мови. Вікові особливості дітей не враховувалися. Читати в школі вчилися за Біблією.

З розвитком міської культури кафедральні школи перетворювалися на університети. Університетські випускники мали право викладати в будь-якій школі. Університет поділявся на факультети. Революцію у системі навчання здійснило книгодрукування.

До ХІІ століття книги зберігалися переважно у монастирських і кафедральних бібліотеках. Перші публічні бібліотеки відкрилися в XV столітті у великих містах.

1)россия вступила в xix в. не только с сохранившимся в неприкосновенности самодержавным строем, но и с такой организацией власти, которая уже не отвечала требованиям времени. в структуре государственных органов царили неразбериха и неопределенность функций. возникавшие в течение длительного времени и без определенного плана государственные учреждения не имели ясно очерченной сферы деятельности и четких пределов своей компетенции. их внутренняя структура не была единообразна, а, напротив, была хаотична. уже к концу царствования павла i людям, причастным к страной, было ясно, что в таком виде государственная машина дальше работать не может. и тут на политической арене возникает молодой император александр i. 2)эпоха александра 1 - заключительный этап периода, который начался россии при петре и кончился после смерти александра 1 заговором декабристов - целью которого было уничтожение монархической власти в россии. царь-"республиканец" заканчивает то, что начинает царь-революционер петр 1. александр 1 снимает богатый урожай с философских идей вольтерьянства и масонства, посеянных императрицей-философом - екатериной 2.