Написати твір на основі творів Еми Андрієвськойи

Нещодавно я прочитав твір "Говорюща риба".Цей твір мене вразив тим що там один з головних героїв була говорюща риба це було справді цікаво. Тому, що риба була в деякій мірі як людина! Була також цікаво що риба була найкращим другом рибалки вони разом каталися на оці розмовляли та ділилися своїми думками.

Було прикро коли жінка не зрозумівши чоловіка посмажила його друга-рибу!

Мені сподобався цей твір він дуже цікавий та не звичайний.

Объяснение:

Твір відомої української письменниці Емми Андієвської" Казка про яян " написаний у жанрі притчі. У цій казці автор підкреслює, що в будь-якому місті світу, жителі якого знають тільки своє власне "я", ніколи не буде щасливого життя і ладу.

Сюжет казки досить простий: маленький пастушок збирав на пасовище стадо кіз і провалився в глибоку прірву, коли був на одному з виступів і не втримався на ньому. Прийшовши до тями, хлопчик побачив, що опинився в незнайомому йому місті.

Намагаючись дізнатися, що ж це за місто, пастушок обійшов майже всіх жителів, але в його бік навіть ніхто не глянув. Голодному прибульцю ніхто не допоміг, ніхто не дав йому і шматка хліба. Кожен городянин займався спорудженням власної вежі і був настільки захоплений цим будівництвом, що ні на кого не звертав уваги. Жителі цього дивного міста навіть не спілкувалися між собою.

Блукаючи, пастушок зустрів старого дідуся, у якого впала вежа. Може, саме тому він відповів на питання хлопчика. Дідусь розповів йому, що яяни харчуються виключно власним "я", а коли воно закінчується, жителі загадкового міста просто вмирають. Але тому, що вони ні на кого не звертають уваги і ні з ким не спілкуються, їх "я" невичерпний, тому я майже вічний. А про себе дідусь розповів:"мене Опали немочі тільки тому, що я чужинець і справжнім яянином так ніколи і не став, хоча і прожив тут майже все своє життя".

Вислухавши дідуся, пастушок вирішив якомога швидше втекти з цього страшного міста. Але його оточував високий паркан, а всі ворота були закриті на великі замки. Йому і тут допоміг дідусь, який розповів, що ворота можна відкрити, просто сказавши їй "Ти". Так що я цього слова не визнає, ні ворота ніколи і не відкривалася. Хлопчик зрадів такій можливості втекти з міста і запросив разом з собою дідуся. Але той відмовився, посилаючись на свою немічність і близької смерті. І пастушок пообіцяв, що винесе його на руках, щоб той хоч на кінець життя подихав свіжим

Объяснение:

Была рада

Если об этом говорить, то эти качества совсем не положительные. самое первое-это его дурацкое самолюбие. ему кажется, что он самый лучший, самый меткий, самый правильный, его должны все любить,  но в конце рассказа, конечно же, это качество резко подрывается из-за конфузной ситуации. следующее это то, что швабрин делает себя главным в так называемых "отношениях" с марьей ивановной и не считает ее за адекватного человека. это самые главное!