Патріотизм у творі Тарас Бульба ів
( на півтора сторінки)
​

М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVI—XVII століть. Майже дев'ять років він писав свою історичну повість "Тарас Бульба", що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє національне звільнення. Центром визвольного руху стала Запорозька Січ, організація волелюбного українського козацтва, що знаходилася в середині XVI століття в пониззях Дніпра.Гоголь не приховав ні брутальності моралі, ні "лютості" запорожців, пояснюючи це тим, що час був жорстоким, "коли людина вела ще криваве життя одних військових подвигів і загартовувалася в ньому душею, не відчуваючи людства".Тарас веде життя, повне небезпек. Він здійснює бойові походи і проти турків, і проти ляхів. Нещадно карає польських магнатів за гноблення українського народу: "А Тарас гуляв по всій Польщі зі своїм полком... Багато побив він усякої шляхти, розграбував найбагатші і кращі замки". У повісті показано, як у вогні народної боротьби розпалюється могутнє почуття любові до батьківщини.повісті представлена широка картина народного руху, показано два ворожих табори: український народ і польську шляхту. Твір прославляє Запорозьку Січ, її дух товариства, оспівує прагнення-запорожців до волі, їхню відданість батьківщині. Посилаючись на історичну правду, Гоголь показує, що саме із Запорозької Січі виходили мужні хоробрі вояки, "горді і міцні, як леви!"Сам представник стародавнього козацького роду Гоголів-Яновських, письменник показав народ як велику силу, вперше у світовій літературі зробив його основним героєм художнього твору

Кожна людина має любити і захищати природу. Від нас і тільки від нас, людей, залежить, якою вона буде. Якщо ми будемо забруднювати навколишнє середовище, бездумно знищувати її дари, незабаром вона просто загине або стане такою, що люди не зможуть вижити. Тому дуже важливо бережно ставитися до природи і до всіх її мешканцям.

Люди живуть на планеті більше двох тисяч років. За цей час не завжди до природи ставилися обережно, особливо у період бурхливого розвитку прогресу. Тому ми, діти, повинні допомагати дорослим не тільки берегти природу, але й відновлювати її. Вирощувати квіти, годувати птахів, садити дерева, не залишати після себе сміття. А ще треба добре вчитися. Бо знання до зберегти природу від загибелі.

Адже природа потрібна не лише нам, але й майбутнім поколінням — усім!