Твір маленька людина, образ Башмачкіна як маленької людини. ​

Тема твору "Шинель", — це людські страждання, що заздалегідь є соціально визначеними, оскільки багато що в житті залежить від чину (посади). Головний персонаж твору — Акакій Акакійович Башмачкін. Підкреслюючи типовість життєвих доль "маленьких людей", Гоголь навмисно дає нам непевні характеристики Акакія Акакійовича: в "одному департаменті", "один чиновник", "трохи рябуватий", "трохи рудуватий" влаштувався на службу, і "цього ніхто не міг пригадати". Його життя вже запрограмоване чиновницькою ієрархічністю стосунків у суспільстві. Чиновник щоденно ходить на службу, ретельно переписує папери. Здається, сам автор вражений тим, що духовний світ Башмачкіна настільки обмежений, — чиновник бачить сенс свого існування в переписуванні літер. Він з приємністю пригадує день, що минув, сподівається на завтрашній, зворушено посміхається. І коли Гоголь повідомляє читачеві про низький чин свого героя ("вічний титулярний радник"), то цим ніби визначає фатальність усіх подій, що будуть пов'язані з життям цієї людини.

Та ось у житті "маленької людини" з'являється мрія: придбання нової шинелі. Ця мрія настільки захопила героя, що він ладен терпіти від колег і насмішки, і образи. У всьому відмовляє собі Башмачкін, щоб накопити грошей на омріяну річ. І ось нарешті шинель у нього в руках — яка безмежна радість! Та щастя чиновника було недовговічним: шинель украли. Це стало справжньою трагедією для Акакія Акакійовича. Куди тільки він не звертався за до усюди зустрічав лише байдужість, зневагу й крик, бо своїм виглядом "маленької людини" він створював враження жалюгідного створіння. Наляканий прийомом у "високої особи", Башмачкін захворів і помер: "І Петербург залишився без Акакія Акакійовича, нібито в ньому його ніколи й не було. Щезла і зникла істота, ніким не захищена, нікому не дорога, ні для кого не цікава, що навіть не привернула увагу і природознавця, який не пропускає нагоди посадити на шпильку звичайну муху та роздивитися її в мікроскоп..."Чи випадково Гоголь назвав Башмачкіна Акакієм? Напевно, що ні, бо в перекладі з грецької ім'я Акакій означає "незлобливий". Зважаючи на те, що таким самим є і батьківське ім'я, можна вважати, що автор ніби подвійно підкреслює характеристику персонажа, акцентуючи увагу на його непротивленні злу. Фраза головного героя "Облиште мене, для чого ви мене ображаєте?" створює сумне враження, Башмачкін не міг протистояти нахабству й брутальності в реальному житті. Протест його виявляється після смерті — таким фантастичним прийомом Гоголь скористався, щоб привернути увагу знов-таки не стільки до Акакія Акакійовича, як до тих, хто має високий чин — до "високих осіб". Мрець в образі чиновника з'являється вночі в місті й здирає шинелі, незважаючи ні на чин, ні на звання. Зрештою, нічний привид знайшов "високу особу", здер із генерала шинель і відтоді перестав з'являтися. Таким чином, автор ніби відновлює справедливість. Однак його задум був набагато глибшим: він застерігає людей від того, щоб чин не робив безликими особами людей в суспільстві, бо від цього втрачається набагато більше — втрачається особистісна цінність, лишається машкара, що приховує і порухи душі, і мрії, і гідні вчинки. Фінальна частина — це своєрідне застереження для "сильних світу цього". Можна твердити, що подібні стосунки в суспільстві й сьогодні зустрічаються не рідко, — розмова гоголівського генерала з нижчим за рангом, що звелася до трьох фраз: "як ви посміли? чи знаєте, з ким розмовляєте? ви розумієте, хто стоїть перед вами?" може бути почута і в наш час від деяких пихатих можновладців.

"Гоголя мучило те, що Росія віддалась духам зла й неправди, що скрізь повно фізіономій і пик, і важко знайти в ній людину... Його пригнічувало зло, він ніде не міг віднайти добро, не бачив образу людини", — зазначає М. Бердяев. Саме в такому пошукові й з'явився твір "Шинель", який вважається неперевершеним і щодо письменницької майстерності, і щодо вибору теми та засобів творення образів.

Объяснение:

Головний герой повісті ” Шинель ” – яскравий приклад ” маленької людини “. Символічним є його ім’я та прізвище – Акакій Акакійович Башмачкін. Ім’я Акакій має значення ” незлобливий “, а прізвище Башмачкін вказує, що герой походить з нічим не примітного роду. Зовнішність Акакія невиразна, без особливих прикмет, а ім’я викликає насмішку із сторони колег.

Сфера інтересів героя обмежена. Єдине до чого викликає в нього виявляється схильність – це переписування документів на роботі.

Він працює дрібним чиновником, але не намагається досягти чогось більшого. Високі чиновники незважають на нього, а колеги – насміхаються. Акакій не захищається від глузувань колег, а лише тоді, коли хтось заважає виконувати роботу, він просить залишити його.

Акакій Акакійович покірно несе важкий хрест свого сірого існування. Він не помічає у своєму житті нічого поганого, йому подобається так жити, хоча це життям важко назвати. Башмачкін не чинить опору людям, які з нього глузують та знущаються.

Лише в кінці герой твору вирішив помститись за свої страждання. Та й то в образі привиду. Він лякає багатих людей, вимагаючи віддати йому шинель.

Упродовж усього твору Гоголь показує всю трагічність існування ” маленької людини.

сочинение образ маленького человека в повести гоголя шинель

«маленький человек» – один из архетипов . галерея «маленьких людей» открывается портретом самсона вырина в повести александра сергеевича пушкина «станционный смотритель» (цикл «повести белкина»), продолжается образом евгения из его же поэмы «медный всадник» и прочно закрепляется в наследующей пушкину и его современникам традиции реализма.

в рамках направления реализма традиционно принято рассматривать повесть николая васильевича гоголя «шинель», а портрет главного героя этого произведения – акакия акакиевича башмачкина – включать в открытую пушкиным галерею «маленьких людей». эта точка зрения совершенно справедлива и легко подтверждается текстом.

что свойственно «маленькому человеку»? невысокое положение в обществе, закрытость (скрытость) от мира, скупость чувств (но при этом – наличия объекта любви и заботы), страдание при жизни (обычно – единичный акт, оказывающий влияние на дальнейшую судьбу героя), и, вероятнее всего, смерть (часто – именно от жизненных страданий).

всё это прослеживается и в «шинели». башмачкин – мелкий чиновник, переписчик бумаг, живущий бедно и аскетично. он не имеет друзей – у него есть только сослуживцы, которым он становится интересен только с приобретением шинели (но не раньше и не сам по себе). у башмачкина есть и то, что он любит и лелеет. в отличие от дочери – в случае вырина – и параши, любимой девушки – в случае евгения, – у акакия акакиевича это буковки в документах и шинель, мечтой о которой он живёт.

как и в других случаях, страдание «маленького человека» так или иначе связано с объектом его привязанности. так, вырин теряет дочь, евгений спешит к параше и боится, как бы потоп не причинил ей вреда. у башмачкина в тёмном переулке двое крадут его любимую шинель – буквально на следующий день после покупки. за страданием и переживанием (через некоторый промежуток времени) следует смерть главного героя.

стоит отметить, что часто статус «маленького человека» подчёркивается его положением в иерархии власти; для «вскрытия» такого его положения автор помещает героя в ситуацию, где он противопоставлен кому-то, превосходящему его своим могуществом. рассмотрим, опять же, вырина и евгения – первый оказывается на пороге дома своей дочери, но вход туда ему закрыт, как бедному, незнатному и незваному гостю; второй оказывается прямо противопоставлен императору петру (и, хотя грозит ему кулаком, понимает всё свое бессилие и незначительность).

башмачкин сталкивается с иерархией положений, когда проваливаются его попытки добиться внимания чиновника, который мог бы его беде.

небезынтересно также отметить, что в одном принципиальном моменте гоголь отходит от предыдущей традиции. финалом его героя становится некое торжество и превосходство – дух башмачкина срывает с чиновников тёплые шинели и наводит ужас на тех, кто с ним сталкивается. понятно, что это нельзя назвать торжеством «маленького человека» в полном смысле слова; но, безусловно, в этом чувствуется если не отрицание точки зрения пушкина, то, по меньшей мере, полемика с ним и бытующим пониманием «маленького человека».

повесть учит доброте, долготерпению, и снисхождению; однако гоголь не избирает, как в позднейших своих произведениях, назидательный тон и не чуждается иронии в изображении своего «маленького человека».

источник: сочинение маленький человек в повести гоголя шинель