Чого мене навчила казка товстий і тонкий?

Оповідання А. Чехова "Товстий і тонкий" я читала двічі. Влітку я прочитала його сама, але оповідання мені не сподобалося. У ньому багато незрозумілих слів: Герострат, статський радник, колезький асесор. Але коли ми в класі читали його ще раз і грали в ролях, оповідання мені дуже сподобалося. Товстий мені здавався набундюченим і неприємним, але виявилося, що це не так. Він колись учився з тонким і тепер на високій посаді, але зовсім не хоче, щоб його шкільний товариш говорив із ним, як підлабузник. Тонкий чомусь зовсім себе не поважає. Спочатку він говорить із товстим як товариш, а потім "зблід, скам'янів", весь зіщулився й згорбився. "На обличчі тонкого було стільки благоговіння, солодкуватості", що і товстому, і мені стало неприємно.
Жаль, що ті недоліки, про які писав Чехов колись, не зникли. Досі є люди, які намагаються догодити комусь аж через край. Так говорить моя мама. Але у своєму житті я таких людей, як тонкий, ще не зустрічала.
Оповідання мені сподобалося ще й тим, що воно коротке та яскраве, і слів небагато. Але потрібно багато міміки, характеру, пластики для того, щоб прочитати ролі в оповіданні. Я хочу бути артисткою, тому це "театральне" оповідання мені дуже сподобалося.

Бекки рыдает в отчаянии, но когда Том принимается проклинать себя за то, что погубил ее своим легкомыслием, она говорит, что виновата не меньше. Мальчик задувает одну свечку, что также выглядит зловеще. Силы уже покидают детей, однако сесть - значит обречь себя на гибель. Том и Бекки делят между собой остатки "свадебного пирога". Бекки его хотела положить под подушку для того, чтобы они во сне увидели друг друга. Большую часть лакомства уступает Бекки Том Сойер. Очень краткое содержание их приключений, описанное выше, не столь увлекательно, как текст оригинала.