Твір на тему "Сенс людського буття, патріотизм почуття власної гідності. У чому він полягає?​

Кожна людина повинна вибрати для себе дорогу, якою буде йти усе життя. Сенс життя є різним у кожної людини за віком і статусом. Діти завдають собі за мету стати дорослими і показати весь свій потенціал іншим, дорослі у цей ж час намагаються невідставати від інших. Оскільки від них залежить життя їх сімей, родин. Людей старшого віку головним є у житті показати приклад своїм унукам, щоб ті неповторяли їх помилки на дорозі життя.

Багато філософів, вчених писали про сенс людського життя у своїх творах. Одними із найяскрафіших прикладів є Оноре де Бальзак, Шекспір, Лермонтов, і звичайно серед них є ще поети нашої батьківщини. Такі як Тарас Шевченко, Франко. Вони брали собі за мету жити вільній і незалежній Україні і добилися цього, хоча вони вже непобачили того, до чого прагнули.

На даний момент на Україні йде війна, і доля багатьох людей може обірватися. Багато хто зараз задумується над щляхом яким він піде, чи піде він захищати свою батьківщину, родину і своїх знайомих, чи буде морально й матеріально підтримувати інших.

Все ж таки на питання “В чому полягає сенс життя” немодливо дати точної відповіді, оскільки кожна людина це особистісь і сенс життя у неї відрізняється від інших. Про те я можу сказати який мій сенс життя, він полягає в тому, щоб бути любимим для своїх рідних, коханої а подальшому і дітей, бути прикладом для них. Саме в цьому він полягає у мене

Объяснение:

Одним із центральних образів твору є полковник шрам, «по сивій бороді, сказать би, піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду - старий козарлюга» . отримав він ці шрами вздовж і впоперек у боях із хмельницьким проти ляхів, де ніхто краще його не ставав до бою, за що козаки й прозвали його шрамом. найвірніший однодумець сомка, справжній патріот україни, воїн, козак, одночасно піп і полковник, для нього мірилом власних і чужих вчинків є інтереси україни, за долю якої він уболіває всім серцем. без плачу й жалю прощався із мертвим тілом сина, що його сім раз наскрізь було пробито кулями, але гірко плакав, що «вкраїна розідрана надвоє, проте усім байдуже! » . і лише віра в те, що не одного його турбує майбутнє рідного краю, може звеселити його. таким він виховав і сина. «орел, а не козак! » - говорить про нього василь невольник. а батько полковник шрам, почувши таке про сина, роздумує: «нехай лучче поляже од шаблі і од кулі, аби за добре діло, за цілість україни, що ось розідрали надвоє». диву даєшся, коли читаєш такі роздуми. перш за все для нього - козацька честь, гідність, а потім уже батьківська любов. це людина цільна, мужньої і суворої вдачі, але майже зовсім позбавлена душевної теплоти і сердечності. лише його ліричні роздуми про київ, який «велика слава не раз осіяла і великі злигодні… з усіх батьків збирались» - щирі, пересипані пестливими словами, лагідністю, ніжністю. і знову козацьке серце просило битв за рідну землю, знову воно рвалося у бій за україну, об’єднану, вільну, щасливу! за її майбутнє, за майбутнє українського народу і віддає полковник шрам своє життя, не врадивши нічого лихої української долі. хоч же і полягли головами славні козаки, лицарі запорізькі, хочь і вмерли лютою смертю, але не вмерла, не полягла їх слава. і буде їх слава вічна поміж земляками, поміж літописами, поміж усіма розумними головами» .