Оповідання на тему "Чому мене навчив твір Джека Лондона "Жага до Життя"

Прочитавши оповідання, я чомусь відразу замислився про те, як вчинив би на місці Білла. Думаю, що не зміг би кинути друга в біді. Для мене завжди були важливі люди, що оточують мене, а смерті я не дуже боюся. Можливо, я загинув би разом з другом. Але голод і тривалі позбавлення змінюють людину, тож я можу опинитися неправий щодо себе. Яке щастя, що на цю тему мені доводиться тільки міркувати!

Мене вразило в герої Джека Лондона те, як він відчайдушно боровся за життя. Йому доводилося відганяти від себе то ведмедя, то хворого хитромудрого вовка. Останній довго чекав на його смерть, бажаючи поласувати людським м’ясом. В останній сутичці з вовком золотошукач вийшов переможцем. Він сам перегриз вовку горло й навіть пив його кров, хоча це було болісно та противно. Але він терпів заради життя, бо його зігрівала надія.

На мою думку, саме завдяки силі свого духу старатель і врятувався — доля подарувала йому винагороду. Не дарма кажуть, що перемагають лише сильні духом.

у них отношения доверительные. однако софья всё равно чувствует своё превосходство над лизой и не внемлет её подсказкам, а лиза в свою очередь чувствует то