• ів •відповісти на питання з цього тексту

З самого початку існування Львова тут поруч жили поляки, українці, вірмени, євреї, татари, німці, італійці та греки. Навіть англійці та шотландці. І кожна національність намагалася зберегти свої традиції, мову та культуру. Тому, серед іншого, були створені школи. Заснування школи № 10 у Львові пов’язане з церквою с вул. Марія Магдалина. Школа була заснована в 1816 році, діти ходили з хлопцями до 1845 року. Народна освіта в Галичині, після окупації країни Австрією, проходила важкі залізниці. Німецька мова була введена як мова викладання в школах. Польська мова була корисною для викладання німецької мови. Такий стан справ тривав з невеликими перервами до 1865 р. Наука була механічною, пам’ятною і бездушною. Позитивні зміни відбулись після введення шкільної автономії, тобто після створення Окружної шкільної ради в 1875 році. У 1818 році в школі навчалося 88 учнів, а в 1885 році - 560 учнів. У цей період заняття складали 45-49 осіб. У 1918 р. Кількість студентів перевищила 570 осіб, а 1039 студентів! Збільшення кількості учнів спричинило багаторазове відбудовування школи. Період 1034-1939 був для школи ім вул. Марія Магдалина була "золотим періодом". Але 1 вересня 1939 року діти не ходили до школи. Перші німецькі бомби над польськими містами та селами були підступно підірвані. Скаутська молодь взяла зброю. Школи в надзвичайно складних матеріалах і моральні умови - як спільна освітня радянська школа з польською мовою навчання У 1961 році школа була вилучена із статусу загальноосвітньої, тобто закриті випускні іспити. З цього часу вона існувала як восьмирічна школа. Незалежно від браку підручників, ідеологічного тиску, вчителі змогли зберегти належний патріотичний дух та польський менталітет у серцях своїх учнів, одночасно даючи добрі знання. З здобуттям Україною незалежності демократична влада молодої держави, прагнучи для прогресивних змін у суспільстві вирішив врахувати та задовольнити потребу існування навчального закладу для польської неповнолітньої національність у Львові. Радісною подією для школи стало повернення статусу середньої школи в 1991 році. Зараз у школі навчається близько 300 учнів та 35 викладачів, більшість з яких мають багаторічний педагогічний досвід. Для навчання та навчального процесу використовується 16 навчальних кабінетів, гімназія та бібліотека. З першого класу навчання ведеться польською мовою, учні також мають уроки українською та англійською мовами. (За даними Інтернету)

О великодушии человека часто говорит его желание прийти на окружающим, но даже такое стремление не всегда олицетворяет искренность и доброту. В современном мире даже жестокие люди могут быть на проявление благородства, поэтому необходимо знать и другие качества великодушной личности, чтобы не ошибиться. Именно совокупность положительных черт может более правдиво охарактеризовать душу каждого из нас. Чтобы определить подлинные составляющие великодушия, нужно обратиться к классической литературе.

Некоторые люди совершают благородные поступки для получения какой-либо выгоды. В романе Ф. М. Достоевского «Преступление и наказание» помещик Свидригайлов оплачивает похороны Катерины Ивановны и жизнь ее детей, что может сказать о его великой душе, хотя на самом деле за этим благородством стоит желание скрыть собственную вину. Из-за Свидригайлова погибают его жена, лакей и глухонемая девочка, поэтому, стараясь выглядеть в глазах окружающих менее безнравственным, он все же не превращается в великодушного человека. Другой героине этого произведения – Соне Мармеладовой, напротив, присущи отзывчивость, бескорыстность и милосердие, ведь она искренне хочет Раскольникову, совершившему ужасное преступление. Она не бросает героя в трудной ситуации и остается с ним вплоть до возрождения его души. Именно такого человека, который в любой ситуации проявлял свои добродетели, можно назвать великодушным. Его характеризуют сострадательность, бескорыстие и доброта.

Великодушным людям присуще не только рыцарство и благородство, но еще и самопожертвование. Горький в рассказе «Старуха Изергиль» устами героини рассказывает легенду о Данко, который решился провести свое племя через страшный лес к свету. Когда люди стали обвинять лидера за трудную дорогу, он вырвал из груди горящее сердце и осветил им путь. За всю дорогу он ни разу не упрекнул соплеменников, ни разу не попросил у них платы за услугу. Сделав подвиг, он даже не требовал славы и похвал. Что, как ни это, говорит о его искренности и отзывчивости? Герой ничего не просил взамен, лишь хотел другим. Великодушные люди всегда готовы идти на самопожертвование ради того, чтобы выручить окружающих. Это очень важная составляющая подлинно великой души.

Суды между родственниками: известный певец раскрыл тайну

Столица вздрогнула не по-детски: свой 50-летний юбилей он отметил в одном из ресторанов...

— 50 лет для вас… Молодые девушки очень удивляются, когда говорю, что мне 49. Впадают в ступор: «Ну ни фига себе!» При этом никаких страхов, связанных с возрастом, нет. За собой стараюсь следить. — Завещание уже составили?

Читать далее

Таким образом, великодушный человек всегда остается отзывчивым, бескорыстным, благородным и милосердным в любых обстоятельствах. Именно такие качества, как доброта, сострадательность и готовность к самопожертвованию, присущи великодушным героям.

Автор: Мария Воробьева