Дерева завжди навколо нас. Ви абсолютно точно бачили їх хоча б раз. Пам’ятаєте їх? Пам‘ятаєте, які вони гарненькі і височенні?
Пам‘ятаєте, які вони надзвичайні рано вранку? Коли їх тонких листків тільки-тільки торкнулися ультрофиолетові лучі сонця.
Пам‘ятаєте?

5-7 речень з прикметниками з а) -еньк- -енн- б) ультра- над- в) повторенням слів г) з прислівником абсолютно

Перевірте будь ласка

Унас у хаті небагато дівчаток. тільки оксана, та юля, та марина, та христя, та катря, та оля, та ліна. порахуйте, скільки їх? мама каже: - оксанко, замети хату! - добре, - озивається оксана, та тільки мама за двері - кричить меншій христі. а та - на юльку перекладає, щоб вона цю роботу виконала. а юля і не думає працювати, пригадує, як місяць тому підмітала. на катрусю меншу киває. та й катруся не поспішає мамі . про семирічну олю згадала, мовляв, якщо та ніколи за віник не береться, то їй, старшій, і зовсім негоже працювати. оля на старших сестер дивиться, та й собі від віника відвертається, на п'ятирічну ліну поглядає: «то й що, що маленька. нехай привчається, а то виросте за сестриними спинами та не буде знати, як мамі ! ». а ліна не стала відмовлятися, віник взяла та як почала підмітати! кушпелу таку збила, що і в хаті нічого не видно.      зайшла мама. схопилася за серце:   - лишенько моє, лишенько! правду кажуть люди: де сім господинь, там хата неметена!