Мої враження від поезії Ліно Костенко Крила

З давніх-давен люди прагнули літати. Як відомо, літати можна реально й уявно: у небесних просторах і душею, помислами. Тому образ крил є багатозначним. Він має давні традиції в літературі. Образ людини з крилами зародився ще в античній літературі. Адже відомо, що крила у Давній Греції символізували любов і перемогу. Недарма давньогрецький бог торгівлі Меркурій зображувався у взутті з крильцями, що означало здатність до величезного духовного піднесення. Міфологічні герої Дедал та Ікар намагалися злетіти до небесних висот. І хоча Ікар загинув у небі, головне все-таки те, що в нього було нестримне прагнення польоту. Відомо також, що давньогрецький філософ Платон уважав крила ще й символом розуму.

Образ крилатої людини набув популярності у світовій літературі. Він присутній у творах Гарсіа Маркеса, Л. Толстого, Ф. Кафки, Р. Бредбері, В. Симоненка та багатьох інших. Не змогла не звернутися до цієї теми і відома українська поетеса Ліна Костенко. Образ крил є у поезіях "Чайка на крижині" і "Крила", що складають диптих.

У вірші "Чайка на крижині" змальовано образ самотньої чайки, що пливе на крижині. Людина дивується її хоробрості, адже "крижина тонка", їй незрозуміла самотність пташки, адже "чайки держаться гурту". Але чайка дала їй гідну відповідь:

Дивна людино!

Я ж маю кила.

Нащо крилатим ґрунт під ногами?

Крилату чайку важко зрозуміти пересічній людині, яка боїться труднощів. Чайка здатна літати високо у небі, а не повзати по землі, бути однією з натовпу. Інколи, якщо бачиш чайку над морем, здається, що вона летить кудись цілеспрямовано, знає щось таке, чого не може зрозуміти людина.