Що спільного й відмінного в навчанні в середньовічних і сучасних школах​

У Середньовічній Європі почала складатися система освіти, яка ґрунтувалася на вивченні так званих семи вільних мистецтв: граматики, риторики, логіки, арифметики, геометрії, астрономії, музики. Всі навчальні дисципліни були тісно пов’язані з релігією.

Основою світогляду середньовічної людини була релігія. Тому наукою над науками вважалося богослов’я (теологія). Воно стверджувало божественне походження всього, що є у світі. Віра в Бога проголошувалася вищою за будь-які знання. У XII ст. розвитку набула схоластика. Основним її завданням було не відкриття нового, а систематизація і теоретичне обгрунтування Святого Письма. У своїх пошуках підтверджень істинності Святого Письма схоласти зверталися до логіки - науки про закони мислення. Схоластика також започаткувала поділ тексту на частини та посилання на літературу.

Сучасний світ – це світ розмов і суперечок, тому так важливо навчити дітей  спілкуватися і правильно вести дискусію. 

Серед найпопулярніших методів, які стануть у пригоді вчителеві, можна виділити такі: 

метод круглого столу; метаплан; метод шести капелюхів. Використовуючи метод круглого столу, можна розглянути з учнями новий правопис. Наприклад, учитель може підготувати інформацію про основний зміст правопису й роздати учням, а потім це обговорити. Такий формат дозволить учням позбутися враження, що їм нав’язують якісь незрозумілі правила. Звісно, провести таку роботу доречно у старшій школі, але сам метод можна застосовувати й з молодшими учнями, обравши  відповідну тему.

Всоциальной сфере модернизация оказала влияние на рост численности городского населения – урбанизации. однако в то же время усилилось расслоение жителей россии, причем не только сословное: внутри каждой сословной группы появились свои отдельные подгруппы, каждая со своими интересами. это вызвало резкое противостояние сословий – крестьяне выступали против дворянства, рабочие – против буржуазии. политика. в политической сфере были предприняты попытки перехода от традиционной формы правления – абсолютизма – к конституционной монархии и создание многопартийной системы. плюсы и минусы российской модернизации. + — богатство природных ресурсов. возможность анализа и заимствования чужого опыта.