4.Вставьте пропущенное слово. Орудия труда, найденные в долине реки Арыстанды в Жамбылской области и в , были изготовлены людьми, которые проживали на этой территории примерно 1 миллион лет назад. ( : 1)
в горах Алатау
в горах Каратау
в горах Тянь-Шань
возле озера Балхаш
в степных просторах Улытау
5.Хасан Алпысбаев (что из ниже является верным)
( : 1)
известен своими открытиями памятников раннего палеолита в Западном, Восточном и Центральном Казахстане
им были обнаружены интересные находки в Мангистау. Эти артефакты относятся к заключительным этапам каменного века - мезолиту и неолиту.
в 1950-1960-е годы открыл ряд палеолитических стоянок в окрестностях гор Каратау, таких как Бориказган и Танирказган.
это поселение, найденное в Северном Казахстане в 1980 году, относится к 3 тыс до н.э. . Стоянку Ботай он исследовал на протяжений 20 лет.
памятники бегазы-дандыбаевской культуры начали изучать с 1946 года.
6.Укажите хронологические рамки раннего железного века.
( : 1)
с VIII-III вв. до н.э.
III в. до н.э. -VI в. н.э.
II-V вв. н.э.
7.В Западном и Центральном Казахстане скотоводы вели данный образ жизни. Эти территории были мало пригодны для земледелия. Только в некоторых районах было распространено сенокошение. Стоянки кочевников располагались в местах, защищенных от ветра и метелей, на берегах рек и озер, в холмистой местности. О каком виде скотоводства идет речь?
( : 1)
Кочевое скотоводство
Полукочевое скотоводство
Оседлое скотоводство
8.Как называлась первое искусственное жилище людей?
( : 1)
землянка
полуземлянка
юрта
9.Что не относится к Ботайской культуре?
( : 1)
здесь было обнаружено около 70 тысяч останков лошадей
на этой стоянке были раскопаны останки 158 жилищ
орудия труда изготавливались в основном из речной гальки с техники оббивки
10.Как назывался у кочевников весенний праздник - первая проба кумыса?
( : 1)
Наурыз
Кымызмурындык
От той
5кл.ИК.Административный срез (5 "Ж" класс История Казахстана- Талгат Озбекович)
Здравствуйте, RAISOVA! После того как вы отправите эту форму, ваше имя и электронный адрес станут известны ее владельцу.
1.Какой из ниже приведенных периодов является самым длительным?
( : 1)
каменный век
бронзовый век
железный век
медно-каменный век
мезолит
2.Древние люди начали расселяться на территории Казахстана около 1 миллиона лет назад. Они были современниками ?
( : 1)
австралопитек
питекантроп
неандерталец
синантроп
кроманьонец
3.Когда приблизительно появились родовые общины?
( : 1)
50 тысяч лет назад
60 тысяч лет назад
110 тысяч лет назад
40 тысяч лет назад
20 тысяч лет назад
4.Вставьте пропущенное слово. Орудия труда, найденные в долине реки Арыстанды в Жамбылской области и в , были изготовлены людьми, которые проживали на этой территории примерно 1 миллион лет назад.
( : 1)
в горах Алатау
в горах Каратау
в горах Тянь-Шань
возле озера Балхаш
в степных просторах Улытау
5.Хасан Алпысбаев (что из ниже является верным)
( : 1)
известен своими открытиями памятников раннего палеолита в Западном, Восточном и Центральном Казахстане
им были обнаружены интересные находки в Мангистау. Эти артефакты относятся к заключительным этапам каменного века - мезолиту и неолиту.
в 1950-1960-е годы открыл ряд палеолитических стоянок в окрестностях гор Каратау, таких как Бориказган и Танирказган.
это поселение, найденное в Северном Казахстане в 1980 году, относится к 3 тыс до н.э. . Стоянку Ботай он исследовал на протяжений 20 лет.
памятники бегазы-дандыбаевской культуры начали изучать с 1946 года.
6.Укажите хронологические рамки раннего железного века.
( : 1)
с VIII-III вв. до н.э.
III в. до н.э. -VI в. н.э.
II-V вв. н.э.
7.В Западном и Центральном Казахстане скотоводы вели данный образ жизни. Эти территории были мало пригодны для земледелия. Только в некоторых районах было распространено сенокошение. Стоянки кочевников располагались в местах, защищенных от ветра и метелей, на берегах рек и озер, в холмистой местности. О каком виде скотоводства идет речь?
( : 1)
Кочевое скотоводство
Полукочевое скотоводство
Оседлое скотоводство
8.Как называлась первое искусственное жилище людей?
( : 1)
землянка
полуземлянка
юрта
9.Что не относится к Ботайской культуре?
( : 1)
здесь было обнаружено около 70 тысяч останков лошадей
на этой стоянке были раскопаны останки 158 жилищ
орудия труда изготавливались в основном из речной гальки с техники оббивки
10.Как назывался у кочевников весенний праздник - первая проба кумыса?
​

Відповідь:

Шляхетська демократія (пол. Demokracja szlachecka) — політична система, що існувала в XVI–XVIII століттях в Королівстві Польському, а після в Речі Посполитій (Республіці Обох Націй). Характеризується наявністю широких прав шляхти (дворянства) в управлінні країною.

Шляхетська демократія з певною часткою умовності являє собою варіант представницької демократії з тією різницею, що нацією в Речі Посполитій вважалося не все населення, а лише шляхта (в принципі, цей політичний режим можна назвати й олігархією). У той же час, Річ Посполита не була республікою (хоча і називалася Rzeczpospolita, тобто Res publica — республіка), так як державу очолював довічно обраний монарх. Право вибору монарха належало Сейму — шляхетському представницькому зібранню. Представництво сейму забезпечувалося участю в його складі послів (депутатів) від дрібніших зборів шляхти — земських сеймиків. Послів обирала шляхта певного регіону, вони отримували від сеймику інструкції, в яких прописувалося, як їм голосувати на вальному (загальному) сеймі. Після закінчення вального сейму знову скликалися сеймики, на яких депутати звітували перед шляхтою (реляційні сеймики).

По Нешавських статутах 1454 року сеймики отримали від короля Казимира IV Ягайлончика широкі права на участь у загальнодержавних справах. До складу сейму входили король, члени Посольської ізби та сенату. В посольській ізбі засідало 170 депутатів, обраних на сеймиках (предсеймових). Сенат не був виборним органом і складався з членів Королівської ради — панів радних. До них належали ряд вищих духовних і світських сановників. Король вважався третім станом і скликав засідання. Вальний сейм повинен був збиратися кожні два роки на термін шість тижнів.

Перехід до фільварково-панщинного господарства сприяв економічному й політичному посиленню шляхти. До того ж питома вага шляхти в загальній масі польського населення була значно вищою, ніж в інших європейських країнах. Цими обставинами й пояснювалася політична активність польської шляхти та її інтерес до державних справ. На межі XV—XVI ст. у Польщі завершилось оформлення станової монархії: у країні діяв двопалатний сейм. Верхня палата — сенат — включала представників вищого духовенства та магнатів, зайнятих на високих державних посадах. До нижньої палати — посольської ізби — входили посли, обрані на сеймиках — з'їздах місцевої шляхти. Селян і міста від участі в сеймі повністю усунули. Головну роль у ньому дедалі більше перебирала на себе шляхта. Сейм міг не тільки впливати на рішення короля, але навіть обмежувати його дії. У свою чергу, поведінка сейму залежала від позиції сеймиків. До того ж, хоч з XIV ст. у країні правили лише представники династії Ягайлонів, королівська влада залишалася виборною. Все це надавало своєрідності державному устрою Республіки Обох Націй.

Всередині дворянського стану, між можновладцями і шляхтою, точилася боротьба за вплив на короля. У 1530 р. вона вилилася у відкрите політичне протистояння. Поштовхом до нього послужило те, що літній король Сигізмунд І Старий (правив у 1506—1548), за наполяганням своєї дружини-італійки Бони Сфорци, провів обрання і коронацію їхнього дев'ятирічного сина Сигізмунда Августа. Це суперечило традиції, адже нового короля можна було обирати лише після смерті його попередника. Стало зрозуміло, що здійснено спробу замінити виборну монархію спадковою. Обурена шляхта звинуватила Сигізмунда І в порушенні законів, але далі цього не пішло.

Сигізмунд ll Август (1548—1572) продовжив лінію батька, через що між ним і шляхтою виник конфлікт. Проте коли королю знадобилися гроші для ведення війни, а отримати їх він міг лише за згоди шляхти, монарху довелося піти на поступки. На подив усього сейму Сигізмунд II Август з'явився на його засідання не в звичному для нього модному італійському, а в шляхетському вбранні. До того ж він звернувся до сейму польською мовою, а не латиною, як завжди. То були символічні ознаки зміни позиції короля, його прагнення домовитися зі шляхтою. Результатом компромісу стало затвердження принципу обрання польських королів.

Після смерті Сигізмунда II Августа, останнього з династії Ягайлонів, польським королем обрали французького принца Генріха Валуа (1573—1574). Перед вступом на трон він заприсягcя не порушувати законів Речі Посполитої. Король був зобов'язаний кожні два роки скликати сейм, не міг без його згоди оголошувати війну, укладати мир, видавати закони, скликати посполите рушення. Відмова монарха від виконання своїх зобов'язань звільняла шляхту від покори йому. Таке посилення позицій шляхти мало наслідком введення в дію принципу «вільного вето» (заборони, лат. Liberum veto). Якщо хоча б один із депутатів сейму вимовляв: «Не дозволяю», рішення не приймалось, навіть коли всі інші за нього проголосували. Почалися постійні зриви в роботі сейму. Нерідко траплялось, що депутати роз'їжджались по своїх маєтках, так нічого й не вирішивши. Саме тоді стали казати, що Польща тримається непорядком.