Історія дослідження Антарктиди​

З благословення царя Олександра I, у липні 1819 року з Кронштадта стартувала перша російська антарктична експедиція. Честь відкрити шостий континент випала мореплавцям: Фаддею Беллінсгаузену і Михайлу Лазарєву.

Двом добре обладнаним кораблям припадала нелегка подорож. Одним з них, шлюпом «Восток», командував Беллінсгаузен, іншим, що називався «Мирний» — Лазарєв. Необхідно було будь–якою ціною просунутися до Південного полюса як можна ближче, «відкриваючи невідомі землі».

Через шість місяців після відплиття, 27 січня 1820 року мореплавці, нарешті, побачили заповітний південний континент. А 28 січня увійшло в історію як дата відкриття Антарктичного материка.

Південний полюс постав перед мореплавцям як товщі льоду, усипані крижаними буграми. Бажаючи переконатися у вірності свого відкриття, Беллінсгаузен тричі намагався підійти до самої землі, кораблі обійшли майже весь материк, але вийти на берег так і не вдалося.

Плавання тривало 751 день. На карту були нанесені 29 нових островів. Експедиція Беллінсгаузена і Лазарєва справедливо вважається однією з найбільш важливих і складних в історії!