1. Сечение проводника 5·10-2 м2. Через него пропускают заряд 48 Кл за 12 секунд. Определить силу тока. 2. Найти напряжение, если сопротивление R=1 Ом, за 6 сек через него проходит заряд 36 Кл.

3. Два проводника сопротивлением 20 Ом и 3 Ом соединены параллельно. Определить полное сопротивление участка цепи.

4. Проводники сопротивлением 2 Ом и 3 Ом соединены последовательно. Напряжение на концах первого проводника равно 12 В. Определите напряжение, сопротивление и силу тока в цепи на втором проводнике, а также полное напряжение.

Наукова картина світу (скор. нкм) - одне з основоположних понять в природознавстві - особлива форма систематизації знань, якісне узагальнення і світоглядний синтез різних наукових теорій. будучи цілісною системою уявлень про загальні властивості і закономірності об'єктивного світу, наукова картина світу існує як складна структура, що включає в себе в якості складових частин общенаучную картину світу і картини світу окремих наук (фізична, біологічна, геологічна і т. картини світу окремих наук, в свою чергу, включають в себе відповідні численні концепції - певні способи розуміння і трактування будь-яких предметів, явищ і процесів об'єктивного світу, що існують в кожній окремій науці [1]. система переконань, яка стверджує основоположну роль науки як джерела знань і суджень про світ називається сциентизм. в процесі пізнання навколишнього світу у свідомості людини відображаються і закріплюються знання, вміння, навички, типи поведінки і спілкування. сукупність результатів пізнавальної діяльності людини утворює певну модель (картину світу). в історії людства було створено і існувало досить велика кількість найрізноманітніших картин світу, кожна з яких відрізнялася своїм баченням світу і специфічним його поясненням. однак прогрес уявлень про навколишній світ досягається переважно завдяки наукового пошуку. [2] в наукову картину миру не входять приватні знання про різні властивості конкретних явищ, про деталі самого пізнавального процесу. наукова картина світу не є сукупністю всіх знань людини про об'єктивний світ, вона являє собою цілісну систему уявлень про загальні властивості, сферах, рівнях і закономірностях реальної дійсності [1]. наукова картина світу - система уявлень людини про властивості і закономірності дійсності (реально існуючого світу), побудована в результаті узагальнення і синтезу наукових понять і принципів. використовує наукова мова для позначення об'єктів і явищ матерії. наукова картина світу - безліч теорій в сукупності описують відомий людині природний світ, цілісна система уявлень про загальні принципи і законах устрою світобудови [3]. картина світу - системне утворення, тому її зміна не можна звести ні до якого одиничного (нехай і самому великому і радикальному) відкриттю. мова звичайно йде про цілу серію взаємопов'язаних відкриттів (в головних науках), які майже завжди радикальною перебудовою методу дослідження, а також значними змінами в самих нормах і ідеалах науковості [3]. наукова картина світу - особлива форма теоретичного знання, яка репрезентує предмет дослідження науки відповідно певному етапу її історичного розвитку, за якої інтегруються і систематизуються конкретні знання, отримані в різних областях наукового пошуку [4]. для західної філософії середини 90-х років xx століття відзначалися спроби ввести в арсенал методологічного аналізу нові категоріальні засоби, але разом з тим чіткого розмежування понять «картина світу» і «наукова картина світу» не проведено. у нашій вітчизняній філософсько-методологічній літературі термін «картина світу» застосовується не тільки для позначення світогляду, але і в більш вузькому сенсі - тоді, коли мова заходить про наукові онтологіях, тобто тих уявленнях про світ, які є особливим типом наукового теоретичного знання. у цьому значенні наукова картина світу виступає як специфічна форма систематизації наукового знання, що задає бачення предметного світу науки відповідно певному етапу її функціонування і розвитку [5]. також може використовуватися словосполучення природничонаукова картина світу [6]. в процесі розвитку науки відбувається постійне оновлення знань, ідей і концепцій, більш ранні уявлення стають приватними випадками нових теорій. наукова картина світу - не догма і не абсолютна істина. наукові уявлення про навколишній світ грунтуються на всій сукупності доведених фактів і встановлених причинно-наслідкових зв'язків, що дозволяє з певним ступенем упевненості робити сприяють розвитку людської цивілізації укладення та прогнози про властивості нашого світу. невідповідність результатів перевірки теорії, гіпотезі, концепції, виявлення нових фактів - все це змушує переглядати наявні уявлення і створювати нові, більш відповідні реальності. у такому розвитку - суть наукового методу.