Сенкан на тему творчість Олександра Грін ​

На мій погляд, не існує жодної юної дівчини яка б не мріяла зустріти своє єдине та справжнє кохання. Є безліч цікавих та романтичних книг про світле почуття любові. Найбільш яскравою книгою про романтичне кохання являється повість Олександра Гріна "Пурпурові вітрила".

В першому класі, як тільки я навчилася читати - я записалася в шкільну бібліотеку. Перша книга, яку я захотіла прочитати виявилася саме "Пурпурові вітрила" Олександра Гріна. Звичайно, в першому класі я не змогла зрозуміти цю повість, я читала і нічого не розуміла. Але потім, коли я трохи підросла і почала читати дуже багато книг, то мене дуже вразила ця книга. Одного разу на літніх канікулах, я відкрила книгу, сівши на лавку під яскравим пекучим сонцем, і не помітила, коли перегорнула останню сторінку. Вона мене настільки захопила, що я навіть не помітила, як промайнув час.

Перед моїми очима яскраво вимальовувалось і дитинство, і юність головних героїв Ассоль і Артура Грея, їх мрії, їх перша зустріч та романтичний корабель з пурпуровими вітрилами. Герої повісті росли і виховувалися в різних по статкам сім'ях. Але їх об'єднували загальні риси: уміння мріяти і романтизм. Грея виховали справжнім чоловіком, який уміє цінити прекрасне та поважати жінок. Цей хоробрий юнак незважаючи на те що виріс в забезпеченій сім’ї не цурався будь-якої роботи, та завжди захищав несправедливо скривджених. Він покинув рідний дім для того щоб стати справжнім моряком. Капітан корабля, де Грей служив юнгою побачив та оцінив впертий характер хлопчини та його бажання досягати поставлених цілей. Юнга за чотири роки служби на флоті став справжнім капітаном, який вмів керувати не лише кораблем але й командою судна.

Асоль виховувалась лише батьком, так як її мати померла ще коли дівчинка була зовсім маленькою. Батько, для того щоб заробити на життя, виготовляв іграшкові моделі кораблів, і Асоль допомагала йому їх продавати. Одного разу місцевий збирач легенд передбачив, що вона зустріне і закохається в справжнього принца, який приїде за нею на судні з пурпуровими вітрилами. Маленька дівчинка запам’ятала та повірила в цю красиву казку. Гарна, розумна та працелюбна дівчина з раннього дитинства мріяла, що зустріне свого єдиного, який покохає її на все життя і буде цінити її такою якою вона є – без посагу і лише зі щирим серцем.

Источник: Твір на тему Пурпурові вітрила Гріна (твір роздум)

ответ:Народився у Слободському — повітовому містечку В'ятської губернії, у сім'ї службовця-поляка. Батько Стефан Гриневський (1843—1914), польський шляхтич з Дісненського повіту Віленської губернії Російської імперії. Учасник повстання 1863 року за незалежність Польщі, Литви, України та Білорусі від Росії. За участь у січневому повстанні 1863 року в 20-річному віці безстроково засланий у Коливань Томської губернії. У 1869 році йому було дозволено переїхати у Вятську губернію. У 1873 році одружився з 16-річною медсестрою Ганною Степанівною Лепковою (1857—1895). Перші 7 років дітей у подружжя не було, Олександр став їхнім первістком, пізніше народилися брат Борис і дві сестри, Антоніна та Катерина. Отримавши початкову освіту вдома, Олександр продовжив навчання в реальному училищі. Однак, незабаром був виключений за сатиричні вірші, що висміювали педагогів. Згодом, Олександр вступив до міського чотирирічного училища, яке закінчив у 1896 році.

Подався до Одеси, мріючи стати моряком та втамувати спрагу пригод. Був матросом, рибалкою, кухарем, вантажником, землекопом, лісорубом, плотарем на Уралі й золотошукачем. Згодом, хлопець зрозумів, що кар'єра моряка не для нього.

Добровольцем пішов до царської армії. У 1902 році Олександра Гриневського було зараховано рядовим до 213 Оровайського резервного батальйону. Втім, у армії все в юнака викликало протест: жорстокість командирів, їхня безглузда муштра, безправ'я солдат. Тому більшу частину своєї служби Грін провів на гауптвахті. Цей бунт проти жорстокості та сваволі завершився втечею, яку йому до здійснити революціонери. Тоді ж Грін почав читати заборонену літературу, відвідувати таємні збори, виконувати доручення, проводити революційно-пропагандистську роботу серед матросів (за що у 1903 році був заарештований у Севастополі). Результатом невдалої спроби втекти стало ув'язнення, йому довелося відсидіти близько двох років. Згодом, у 1906 році, Гріна знову заарештували, вже у Петербурзі, і вислали на чотири роки до міста Туринська Тобольської губернії (звідки він втік у В'ятку).

Під чужим іменем майбутній письменник залишив батьківщину і приїхав до Петербургу. Літературний дебют письменника відбувся у Москві — в 1906 році надрукували його перше оповідання «Заслуга рядового Пантелеєва». Твір був написаний як агітка, що призначалась для розповсюдження серед солдатів. Майже увесь тираж було вилучено і тільки завдяки тому, що Грін підписав його ініціалами «А. С. Г.» (а ніхто з працівників видавництва не назвав прізвища автора), письменнику вдалося уникнути нового арешту. Така ж сумна доля спіткала і його брошуру «Слон і Моська», Першим твором Гріна, що дійсно побачив світ, стало оповідання «В Італії» (1906 рік), яке було надруковано в газеті «Биржевые ведомости». Згодом, один за одним починають з'являтися «Цегла і музика», «Марат», «Випадок». У 1907 році під оповіданням «Випадок», уміщеним у петербурзькій газеті «Товарищ», уперше з'явився підпис «А. С. Грін».

Объяснение:

вщтоплпаиоопошкп7куншк8гош4кув9ш5лепашль еп вот ответ