Порівняльна характеристика героїв полковничий син і Камаль

Аааапп

У «Баладі про Схід і Захід» образи головних героїв протиставлені один одному. Камаль утілює східну емоційність, гарячкуватість, стихійну вдачу. Полковничий син більш урівноважений, стриманий. Перш ніж вирушити в небезпечну дорогу, він ретельно розпитує товаришів про те, куди міг поїхати Камаль. Однак поступово виявляється, що між героями більше спільного, ніж відмінного. Обидва вони сміливі, не відступають перед труднощами, не бояться ризику, а головне — дотримуються кодексу честі, який завжди був характерний для кращих кіплінгових героїв. Згідно з цим кодексом. Полковничий син не може не вирушити в погоню за викрадачем батькової лошиці, а Камаль не може вбити відчайдушно хоробру людину, знаючи, що має суттєву перевагу: «Надто довго життям завдячуєш ти мені: На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня. Де б мій стрілець не ціпів тебе, не ждала б тебе западня». Відповідно до того ж самого кодексу честі, Камаль не може прийняти в дарунок лошицю, яку він украв, навпаки — він має виявити східну щедрість і подарувати щось дорожче за неї. І Полковничий син, дотримуючись законів честі, з гідністю приймає дарунки й дарує сам. Кіплінг не дає портретних характеристик героїв. Утім, ми наче бачимо перед собою їхні різкі риси обличчя, палаючі очі, швидкі впевнені рухи. Не портретні замальовки характеризують героїв, а їхні слова і вчинки. Символічні образи: кінь, сіль, хліб, ніж, небо, земля. У міфології кінь завжди був символом нестримних пристрастей та інстинктів, символом сонця і водночас потойбічного світу (інакше — Сходу і Заходу), символом смерті й воскресіння, швидкості, волі, вірності, відданості. Хліб — символ добробуту, гостинності, життя, святості, щастя, здоров’я та багатства, астральної тріади — місяця, сонця, Господа (тобто — возз’єднання Сходу і Заходу через моральні заповіді). Сіль — символ гостинності, щирості, дружби, пізнання. Ніж — символ помсти, смерті, сили, духовної снаги, зла, віри, захисту рідної землі. У баладі ніж із засобу боротьби перетворюється на символ єднання (присяга на ножі). Земля — символ вітчизни, духовності, життя, багатства й водночас позитивного і негативного начал, світла й темряви. Небо — символ духовного, божественного начала, протиставленого грішному земному. У міфології Схід і Захід символ життя-смерті, світла-пітьми, добра-зла, початку-кінця, Бога-диявола. Захід сонця пов’язувався, за древніми віруваннями, із місцем перебування мерців. Саме на Заході, за стародавніми міфами багатьох народів, знаходився вхід у потойбічний світ. А Схід — сторона світу, де сонце сходить, тобто де починається життя. У «Словнику символів» знаходимо цікаве тлумачення Сходу-Заходу: «Чому наші голови до болю у хребцях повернені на Захід? Скільки б ми не дивилися на Захід, ми ніколи не побачимо Сонця, яке сходить. Сонце завжди сходило, сходить і буде сходити лише на Сході… Світло завжди йшло зі Сходу! Так кажуть мудрі. І в прямому, і в алегоричному значенні. Жодна релігія не прийшла до людства із Заходу. Окрім, щоправда, «релігії» прагматизму. Страшна релігія. Така «релігія» сприяє лише закам’янінню духу і гасінню вогнів серця, вона знищує Культуру — Культ Світла». Схід і Захід у баладі Кіплінга стають символом вічної непримиренної боротьби різних начал у світі. Однак автор знаходить місце на Землі, де з’єднуються Захід і Схід, це не стільки місце географічне, скільки духовне — це людська душа, де стає можливим подолання протиріч, смерті, ненависті, темряви. Поетична мова балади відзначається стислістю виражальних засобів. Лаконізм, майже документальна точність підкреслюють реалістичність оповіді. Однак автор використовує і тропи, які роблять більш мальовничим, зримим опис подій.

Ахах много же тебе списывать то ток по 19 веку: французы одержали победу в  битве при маренго.1801.02.09люневильский мирный договор  между  францией  и священной римской империей после ряда побед армии  наполеона  над войсками империи.1801.03.началась  франко-испано-португальская война  война франции и испании против португалии.1801.03.23-24(по  юлианскому календарю  - 11 - 12 марта) убийство  павла i. начало царствования  александра  i  (см.россия в xix веке).1801.09.29между францией и португалией, заключён  мадридский договор.1803указ о свободных хлебопашцах  в россии.1803.11.начался поход армии на  гянджу  (1803—1804 -1805война  iii  коалиции в составе , австрии и россии против  франции.1804.12.02коронация  наполеона i.1805.04петербургское соглашение  о союзе великобритании и россии по антифранцузской коалиции1805.10.07началось  ульмское сражение  (продолжалось 7-20 октября) между французскими и австрийскими войсками близ г. ульм.1805.10.21трафальгарская битва. поражение франко-испанского флота от . гибель командующего флотом адмирала  нельсона1805.10.25начался так называемый  ульмско-ольмюцкий марш-маневр кутузова  - отступательный марш-манёвр корпуса м. и. кутузова из района браунау (вост. ульма, австрия) в ольмюц (ныне оломоуц, чехословакия), проведённый с 13(25) октября по 10(22) ноября.1805.10.31(по  юлианскому календарю  - 19 октября)  у населённого пункта  мерзбах  в австрии (вблизи г. линц),  произошёл бой между французскими войсками и войсками союзников, в т. ч. и .1805.12.02(по  юлианскому календарю  - 20 ноября)австро- войска были разбиты французскими в  сражении под аустерлицем.1805.12.26заключение мира между священной римской империей и  францией  в пресбурге (ныне братислава), см.пресбургский мирный договор1806.10.14сражение при йене.1806.11.21наполеон объявил в берлине "континентальную блокаду" , к которой россия вынуждена была присоединиться из-за поражения при аустерлице.1806iv  антифранцузкая коалиция (1806 - 1807)1806.12.26(по  юлианскому календарю  - 14 декабря)  сражение при  голымине  между французской армией и войсками в ходе  --французская войны  1806-1807 годов.  1807.02.07 -0 8(по  юлианскому календарю  - 26 - 27 января)  в  сражении под прейсиш-эйлау  (восточная пруссия) между - и французской армиями ни одна из сторон не достигла решающего успеха.1907.05.22-23(10-11 мая по юлианскому календарю) началось  дарданелльское морское сражение  между средиземноморской эскадрой и турецким флотом в районе дарданелл.1807.06.05(по  юлианскому календарю  - 24 мая)  произошло  сражение между армией и французским корпусом при  гутштадте  в ходе --французской войны 1806—1807 годов.1807.06.14(по  юлианскому календарю  - 2 июня)  битва при фридланде. поражение армии от французской1807.06.19состоялось  афонское морское сражение  между и турецким флотами1807.07.07(по  юлианскому календарю  - 25 июня)  тильзицкий мир  между россией и францией1807.11.07(26 октября по юлианскому календарю) россия разорвала дипломатические отношения с    началась морская война с россией (см. ст.  - война).