Розповідний твір про Як наш клас готує контент для заповнення блогу
​

Історизми — це слова або їх окремі значення, що вийшли з ужитку, оскільки зникли реалії, які вони називали, і в сучасній мові відсутні їх синонімічні замінники. це назви понять матеріальної культури, соціально-політичної сфери, професій, звичаїв, обрядів тощо: аз (літера а), аероплан (літак), мир (світ), штука (мистецтво), рогатина, сагайдак, жупан, десятина, аршин, алтин. історизми не мають синонімів у сучасній мові. тому їх використовують тоді, коли виникає потреба дати характеристику минулим епохам, назвати подію, що відбулася колись, зникле явище чи поняття. наприклад: «сагайдачний гартує козацьке військо в боях та походах, але про око залишався вірний підданець зигмунда. спирався він на старшину, але не рвав і з сіромою, бо розумів, що голота — велика сила». архаїзми (від гр. archaios «стародавній» — це витіснені іншими синонімами назви понять, що існують і в наш час: десниця (права рука), перст (палець), вия (шия), уста (губи), ланіти (щоки), зріти (бачити), письмовець (письменник). застарілі слова можуть знову входити до активного словника як назви відроджених у нових умовах реалій: гетьман, гривня, мічман, прапорщик, а також із набуттям нового значення: більшовик — член більшості у верховній раді; яничар — той, хто зрікся рідної мови, культури, батьківських звичаїв; баталія — сварка, бійка. неологізми (від гр. neos — новий і logos — слово) — це слова, що позначають нові поняття і предмети. вони поділяються на дві групи: неологізми, які стали термінами, та неологізми-професіоналізми або слова професійного жаргону. використання нових слів у тексті документа повинно ґрунтуватися на оцінці того, чи є це слово терміном, чи називає поняття, яке має усталене позначення в мові. неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій чи науковій мовах. це слова на зразок автосалон, екофорум, комп’ютер, модельєр, марафон, стиліст, прес-секретар, телефакс, супутникова інформація, робот тощо. неологізми другої групи, які включають слова ваучеризація, спікеріада і нескінченну низку новотворів із додатком євро (євроремонт, євроманікюр, єврокухня), не варто вживати в офіційній діловій мові. це стосується слів, які в українській мові мають прямі відповідники усталеного традиційного значення: домінувати — переважати ексклюзивний — виключний екстраординарність — особливість. слово вмирає з трьох причин. перша — коли зникає народ, носії цієї мови, друга — коли зникає предмет, поняття чи явище, яким його називали. обидві ці причини є об’єктивними, оскільки зумовлені реаліями дійсності. третя причина — суб’єктивна: існуючі реалії починають зумисне називати інакше й навіть іншою мовою. наприклад, існує й донині верховна рада україни, а не парламент, головує на ньому, звичайно, голова, а не спікер, виборці, а не електорат, обирають міського голову, а не мера міста, в якому зникли крамниці й магазини, а натомість з’явилися шопи, бутики й маркети. декілька порад щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі: а) не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їх прямі відповідники; б) треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, в якому вони зафіксовані в сучасних словниках, а якщо є синоніми — добирати потрібні найточніші відповідники, виходячи з контексту; в) не можна використовувати в одному тексті іншомовне слово і його український відповідник. перевага надається державній мові, що значною мірою полегшить діловодство й уникнути небажаних двозначностей і помилок.