Самая сильная сцена в рассказе После бала​

Самая сильная сцена в рассказе Л. Н. Толстого "После бала" -- экзекуция солдата-дезертира, прогоняемого через палочный строй солдат.

Рассказчик Иван Васильевич, страстно влюблённый в дочь полковника Петра Владиславича Вареньку, находится под впечатлением от бала, на котором накануне танцевал с ней весь вечер. Как и следует влюблённому, молодой человек, окрылённый счастьем, видит всё в розовом свете. Он любит не только Вареньку, но и её отца, красивого стройного полковника благородного вида, хозяев, гостей, да весь мир он любит!

Ранним утром, так и не заснув, вернувшись с бала, Иван Васильевич выходит прогуляться и видит страшную картину: солдаты бьют шпицрутенами дезертира, спина которого уже превращена в кровавое мессиво. Бедняга мучается и терпит из последних сил, шепча одну фразу: "Братцы, помилосердствуйте". Но само страшное то, что руководит всем этим отец Вареньки. Ивану Васильевичу, противнику насилия и унижения человека, становится ясно, что за маской благородства и порядочности полковник скрывает лицо бессердечного служаки, для которого подобная экзекуция -- привычное дело.

С этого дня любовь молодого человека тает как весенний снег, потому что в облике Вареньки он видит жестокость и бессердечие её отца.

Напевно, на всьому білому світі немає людини, який би не знав, що це таке. Коли ми чуємо слово «гроші», машинально в уяві з'являються папери з різними цифрами і символами. Ці «папери» дають нам можливість жити, харчуватися і одягатися. На превеликий жаль, для більшості людей, гроші стали сенсом їх життя.

Як відомо, гроші з'являються тоді, коли людина починає працювати. Ми ходимо в школу і вчитися там для того, щоб стати фахівцем і забезпечувати себе і свою улюблену сім'ю. З самого раннього дитинства, я вислуховую те , як легко жити людям, у яких багато грошей. Я розумію, що коли закінчу школу та інститут, мені потрібно буде щодня ходити на роботу. У фільмах показують замки багатих людей, їх шикарні машини і їх розкішне життя. Погоджуся, що мені б теж дуже хотілося жити також. І тоді я замислююся про те, яку роль зайняли гроші в моєму житті.

Враховуючи, що я живу в великій родині, а мої батьки вчителі, у нашій родині постійний дефіцит грошей. Від батьків я буквально постійно слухаю те, що немає грошей, як все погано і як чудово та здорово живеться тим, у кого є гроші. Всі навколо тільки і говорять про гроші.