Alexa647

22.07.2020 11:58

Українська мова

Есть ответ 👍

Само- ти
ги
391 Прочитайте. Випишіть із тексту цитати. Поясніть уживання розді-
лових знаків.
ильно!
ПОЕТИЧНІ ФОРМИ ВАСИЛЯ СТУСА
Експресивно-смислове повторення певних значущих для
Ні!
поета дієслів (прориватися, яріти), улюблених настроєво-екс-
дні
пресивних епітетів. Ціле гніздо новотворів із «само»
сних
біль, самозамкнення, самопощезання тощо. Дуже специфіч-
пем
ний для поета повтор-градація, повтор-вичерпання одного або
мити
близьких за значенням слів («ти ж тіні тінь») ті «бароково
ання
екстатичні нагнітання... близькозначних слів» (Ю. Шевельов).
рів
Специфічно Стусова префіксація — з тією ж метою нагнітання, ,
зати
емоційного вичерпання, доведення до крайньої міри збільшен-
ии
ня або зменшення («до найменшого падіння»), улюблене ним
зи
«все» перед дією, ознакою («всепроривайся», «на цих всебі-
дах», «усевитончуваний зойк» — типово Стусова емфатично
орми
наснажена словоформа). Клична форма, застосована до понять,
абстрактних категорій, неживих предметів («Здрастуй, бідо
моя чорна»).
Попри загалом традиційні поетичні форми, яким Стус віддає
и
перевагу, його не можна вважати поетом власне традиційним.
Чимало його віршів явно належать до так званої герме-
тичної поезії — і «Молочною рікою довго плив», і «Змагай,
знеможений життям» та й такий шедевр, як «Гойдається
вечора зламана віть» тощо. Ступінь герметичності в кожному
конкретному випадку різний, та загалом то поезія складна
й рафінована, поезія для втаємничених — «хай святиться ця
маячня... ».
Свого «Птаха душі» Стус характеризував як збірку «від-
чайдушно-прозову», майже без пафосу, нeримовану, сумно-
спокійну, без надриву, стоїчну. Себто поет умів бути різним,
і форма задавалася станом душі, потребою художнього само-
вираження.
Ім'я Стуса увійшло в нашу історію як важливий чинник на-
ціонального пробудження й самоусвідомлення, стало символом
духовної незламності й свободи. На часі глибоке пізнання влас-
не поетичного доробку цього самобутнього митця, і не лише
в українському літературному контексті (М. Коцюбинська).​