Кто читал притчу "Щедрая яблоня"?
дайте ответ: основная мысль притчи "Шедрая яблоня"
​

Яблоня отдавала своему любимому мальчику все, что имела и была совершенно счастлива от того, что может быть полезной своему дружочку, а он все время искал определенную выгоду от Яблони, и он смог ее постоянно получать. Сначала он отнес на рынок яблоки, затем срезал ветки и в конце концов спилил ствол, но настоящее утешение для него оказалось просто в спокойном и тихом местечке рядом с ней.

почитай

Объяснение:

Літературний багаж. Назвіть французьких письменників, згаданих у третій частині підручника. До яких літературних напрямів належить їхня творчість?

«ХІБА НЕ ЦІКАВО РОЗГАДАТИ ЧУЖЕ ЖИТТЯ И ПОБАЧИТИ ЙОГО ЗСЕРЕДИНИ, БЕЗ ЖОДНИХ ПРИКРАС?»

Оноре де Бальзак - сучасник і ровесник Пушкіна - теж був прихильником нового творчого методу. Він написав близько ста романів і повістей, більшість із яких увійшли до епопеї «Людська комедія».

У цій багатотомній праці письменник прагнув створити своєрідну «картину звичаїв» свого часу, показати устрій суспільства і виявити всі його вади. «Людська комедія» - це десятки великих і малих романів, повістей, новел, об’‎єднаних у художнє ціле. Усі вони описують життя різних верств сучасного авторові французького суспільства.

Задум твору виник у Бальзака 1834 р. Видання мало складатися з трьох частин, зведених «у вигляді ярусів, що височітимуть один над одним».

Перший ярус «Людської комедії» - дванадцятитомні «Етюди про звичаї» (1833-1837). Ця частина складається із шести розділів-«сцен» - описів приватного, провінційного, паризького, політичного, військового та сільського життя. «Сцени приватного життя» присвячені в основному молодості й властивим їй проблемам, які не прив’‎язані до конкретних обставин і місця. А от у розділах про столичне, провінційне й сільське життя події розгортаються в чітко означеному середовищі, що є однією з найхарактерніших особливостей «Людської комедії».

Наступний ярус - «Філософські етюди». У них Бальзак планував не лише відобразити соціальну історію Франції, а й поставити суспільству «діагноз» і запропонувати «ліки» від його недуг. Якщо «Етюди про звичаї» мали показати «наслідки», то «Філософські етюди» - виявити «причини».