Нужно написать текст по теме: "чи можна бути патріотом за межами батьківщини? " буду ,так как конец года

Дуже давно я с подругой крала на вулиці.моя сусідка тітка ніна вийшла на прогулянку.вона розмовляла с дядьком якимось.нас з мариною дуже зацікавило слово -патріот.що це за слово? коли дядько пішов собі я і маринка бідбігли до тштки ніни і питаемо: -добрий день тітка ніна! -добрий день діти! -ми слухали вашу розмову с дядьком і нам не розуміло слово-патріот. -ви бажаете щоб я розповіла що це за слово? -спитала тітка ніна люб`язним голосом. -авжеш! -вигукнула марина. -одже сідайте і слухайте. ми з мариною сіли і почали слухати. -патріот-це людина яка поважае і цінуе природу своеї батьківщіни. -як це? -спитала я. -ну наприклад: тобі подобаеться ця роза? -авжеш. -це і е патріот. -а якщо ми за межами батьківщини? -спитала марина. -мариночка,це дуже дотепне питання.якщо ми за межами то яж ми можемо любити свою природу коли бачемо іншу? мені вашко розлюбити цю природню красу. і тут моя мама гукнула мене з вікна: -доню,мила іди снідати. я і марина розпрощялися з тіткою ніною. я розповіла мамі як це-патріот.

Був прекрасний липневий день. з самого раннього ранку небо ясно; ранкова зоря не горить пожежею: вона розливається лагідним рум'янцем. сонце - огнисте, що не розпечене, як під час спекотної посухи, що не тьмяно-червоне, як перед бурею, але світле і променисте - мирно спливає під вузькою і довгою хмаркою. верхній край розтягнутого хмарки засяє змійками; блиск їх подібний блиску кованого срібла іля полудня звичайно з'являється безліч круглих високих хмар. подібно островам, розкиданим по нескінченно розлилася річці, вони майже не рушають з місця колір небосхилу, легкий, блідо-ліловий, не змінюється на весь день і кругом однаковий; ніде не темніє, що не густіє гроза до вечора ці хмари зникають; останні з них, чорнуваті і невизначені, як дим, лягають рожевими клубами навпроти призахідного сонця.дороги не було: некошений, низькі кущі широко стелилися переді мною, а за ними виднілося пустельне поле. я став пригадувати, як і куди ходив протягом дня часом ніч наближалася і росла. невелика нічний птах, нечутно і низько мчала на своїх м'яких крилах, майже натрапила на мене і лякливо пірнула в сторону. уже я насилу розрізняв віддалені предмети; поле неясно біліло навколо. (за повістю і. с. тургенєва «бежин луг»)