Политика Людовіка XIV

Внутрішня політика короля-сонця Людовіка XIV (1638-1715) полягала у кардинальному перетворенні Франції. Людовик XIV спирався на політику Людовіка XIII щодо поширення абсолютного королівського правління (централізованого абсолютизму) на всі частини держави. Він сказав що «Держава це я» - це стало гаслом його політики. Він домінував у центральному уряді Франції та радився з підібраними міністрами. Три-чотири рази на тиждень Луї збирався зі своєю Головною Радою, так званою Conseil d'en Haut. Він складався з трьох-п’яти осіб, де всі були лояльні королю і відібрані ним вручну, щоб служити йому.  Він забезпечив модернізацію правової системи Франції. Цивільне законодавство було реформоване в 1667 році; кримінальне право було реформоване в 1670 р.; в 1672 р. був введений Морський кодекс, а в 1673 - Господарський кодекс. Для виконання свого плану йому потрібна була велика армія. На момент його смерті в 1715 р. армія Франції становила 350 тисяч осіб. Мало того, що вона мала великі розміри, але це була і сучасна армія, повністю контрольована державою. Така армія забезпечила хороший контроль у Франції.  

Зовнішня політика. У 1667 році він розпочав вторгнення в Іспанські Нідерланди, вважаючи це законною спадщиною своєї дружини. Деволюційна війна, як було названо конфлікт, тривала рік і закінчилася, коли французи здалися і віддали землю назад Іспанії. Єдиним завоюванням Франції було декілька міст у Фландрії.

Незадоволений результатом, Людовик XIV вплутав свою країну у франко-голландську війну з 1672 по 1678 рік, під час якої Франції вдалося отримати землі у Фландрії та Франш-Компе. Перемога надала країні статусу домінуючої держави. Близько кінця 1680-х років Іспанія, Англія та Священна Римська імперія об'єдналися разом, щоб утворити Аугсбурську лігу. Війна між Францією та лігою в 1688 р.  тривала майже десятиліття, що призвело до того, що вона стала відомою як Дев'ятирічна війна. У висновку, Франція була змушена відмовитися від великої кількості захоплених територій в Західній Європі.  

Объяснение:

1. переход человеческих общин от примитивной экономики собирателей к хоз-ву, которые основанны на животноводстве, а также земледелии

2. источником существования явл выращиваемые растения и дом. животные