Зазначте вид гельмінта для якого людина слугує проміжним хазяїном​

одного разу ми з подругою та з її батьком прогулювалися лісом.                 час наближався до вечора, і ми вирішили, трохи посидівши, іти додому.   і ось раптом ми з подругою мало не крикнули з переляку.                         у кущах, за декілька метрів від нас, промайнула сіра вовча спина і ми побачили, як вовк, величезний, сірий, побіг вперед лісом, наче не помічаючи нас.                                                                                                 

я була дуже здивована і налякана, але батько подруги олександр степанович заспокоїв нас: "то був не вовк, просто собака, схожий на вовка".                                                                                                           тоді, заспокоївшись, я запитала, чому цей собака тут гуляє, так далеко від людей.                                                                                                                                                           і олександр степанович розповів мені таку історі                            була зима.                                                                                                                                                                                            лісничий, що наглядав за цим лісом і жив неподалеку, йшов рано-вранці на риболовлю і вирішив по дорозі зайти до лісу, подивитись, як там справи.                                                                                                             вже виходячи з лісу, чоловік почув тихеньке скавчання.                                       він прислухався.                                                                                     скавуління лунало з-за величезного, припорошеного снігом дерева. лісничий поспішив туди і за деревом в снігу він побачив мале цуценятко, що дуже змерзло.                                                                                           чоловік, не гаючи часу, схопив його, заховав у рукавицю і швидко побіг додому.                                                                                               прибігши, він поклав цуценя і почав його гріти. цуценятко зігрілося, вижило.                                                                                                     лісник його вигодував, виростив.                                                                   виріс з маленького кволого цуценяти величезний сірий собака, що назавжди залишився вірним ліснику, що врятував його від смерті.     живе цей пес з лісником, а вдень гуляє лісом.                                       його всі знають і ніхто не боїться.                                                                 а звуть його просто — вовк, бо дуже він схожий на нього.                         почувши цю історію, ми з подругою ще трохи посиділи, а потім раді і щасливі за вовка пішли додому.                                                                       і всю дорогу я думала про те, як добре, що на світі є такі люди, які люблять, охороняють тварин і в скрутну хвилину їм.