ланцюжок злочин і кара​

Бідний студент Раскольніков задумав убити лихварку і йде «на спробу» —> відмова героя від наміру після відвідування старої —> розповідь Мармеладова і повернення Раскольнікова до свого задуму —> лист від матері, її повідомлення про сестру Дуню —> сон Раскольнікова, друга відмова від злочинного задуму —> випадкова звістка про те, що сестри лихварки не буде ввечері вдома; розмова в трактирі між студентом і офіцером про стару процентницю —> підготовка до злочину і вбивство лихварки та її сестри Лизавети. Душевні та фізичні муки студента; переховування грошей, марення. До Разуміхіна —> приїзд матері та сестри Раскольнікова; до Мармеладову, якого збив кінь, його смерть. Знайомство із Сонею —> Раскольніков відмовляє Дуню від шлюбу з Лужиним заради матеріального порятунку їх сім’ї. Підозри слідчого Порфирія Петровича —> розмова Раскольнікова із Сонею, його зізнання. Свидригайлов підслуховує розмову. Порфирій Петрович називає Раскольнікова вбивцею, хоча визнав провину інший —> Соня переконує Раскольнікова зізнатися, він не витримує докорів сумління та викриває себе. Його судять, визначають покарання — каторгу. Соня їде разом із ним. Раскольніков знаходить розраду у вірі, в Євангелії.

Объяснение:

Елен Стоунер – молода леді, вдягнена в усе чорне, не більше 30 років; змарніла, аж сіра; неспокійні очі злякано бігають. Портрет героїні: «Змарніла, аж сіра, неспокійні очі злякано бігають, немов у зацькованої тваринки. Риси обличчя, фігура — усе засвідчувало, що їй не більше тридцяти років, але у волоссі вже з’явилася передчасна сивина, і виглядала вона стомленою і виснаженою». Видно, що героїня пережила якусь страшну подію, що так вплинула на неї.

Объяснение: