Вопросы по главе «Максим Максимыч» 1. При каких обстоятельствах автор встречается с Печориным?
2. Выпишите описание Печорина. Как называется такое описание героя?
3. Чем интересен портрет героя?
4. Охарактеризуйте встречу М.М. и Печорина
5. Откуда автор узнаёт историю жизни Печорина?

Кожен, хто працює у школі, рано чи пізно стикається із запитанням від дітей на кшталт "А навіщо мені потрібна ота література?" (фізика, математика, хімія – потрібне підкреслити).

Це запитання може висловлюватися відверто, може бути прихованим але воно весь час обертається у смисловому школи.

Загалом – це звичайне запитання будь-якої притомної людини, питання мотивації діяльності.

Звичайно, дорослі можуть відповідати, що вчитися треба, бо я вчився малим, тепер – твоя черга.

До речі, саме таку відповідь досить часто можна почути і від батьків, і від вчителів.

Не дуже вдале пояснення, на мою думку. Бо досвід дорослих, як показує той самий досвід дорослих (вибачте за тавтологію) для дітей досить часто не є прийнятим, вони не сприймають його як актуальний для себе: часи змінюються, а про те, що покоління суттєво відрізняються умовами життя сприйняття того життя – навіть і казати не треба.

Поговоримо про літературу. Не буду зараз писати про необхідність інших предметів (хоча оду моїй улюбленій фізиці міг би виголосити).

Нещодавно колега запитала, чи всі мої учні читають літературні твори (повні чи скорочені), що робити з тими, які не читають?

Запитання, яке, мабуть, цікавить багатьох. Бо скарги на те, що "діти не читають", чуємо постійно.

Питання взагалі складне: бо на "читання/не читання" впливає дуже багато факторів: атмосфера в родині та звичка батьків читати (це – найголовніше), власне зацікавлення дитини, необхідність готуватися до іспитів тощо.

Дам свою відповідь. Вона, звичайно, не універсальна і обов'язково є інші пояснення – це нормально. Але дискусія потрібна.

Відразу – уточнення. Я працюю зі старшокласниками: зараз це 11 клас, зарубіжна література другої половини ХІХ - початку ХХІ століть. Відповідно, методика відповідає програмі та запиту на використання саме у цій вікової групі.

Про викладання української літератури та про роботу з середніми класами висловлюватися не ризикну: інша програма та суттєві вікові відмінності.

Отже.

Читають, на жаль, не всі.

Тут головне для себе зрозуміти: чого, власне, я прагну досягти як вчитель на уроці зарубіжної літератури?