Орта Азия хандықтарының қазақтарға озбырлық жасауды күшейтуін қалай түсіндіруге болады. Ұлы жүздің ресейдің қол астына өтуі үшін қандай алғышарттар қалыптасты?

Жетісу аймағының ресейге бағынуын тездеткен себептерді атаңдар.

Оңтүстік Қазақстан аумағын ресейдің қол астына қарату үшін патша өкіметі қандай шараларды іске асырды?


Қоқан-орыс соғыстары қалай аяқталды?​

у промисловості одночасно мали місце два процеси: завершення промислового перевороту та  економічна криза 1900–1903 рр.,  котра згодом переросла у велику депресію. завдяки кризі спостерігалась концентрація промисловості: дрібні підприємства розчинялися, а великі зміцнювались та об’єднувались. похідними від цього прогресу було утворення монополій у промисловості. перша монополія з’явилась у цукрозаводській промисловості ще у  1887 р. (цукровий синдикат). у  1902 р.з’явились одразу три монополії: «», «трубопроводи», «продвагон», у 1904 р. – «продвугілля». загалом, в україні діяло 30 , які мали 60-80% збуту відповідної продукції. одночасно з концентрацією промисловості відбувалась концентрація капіталу, злиття банківського капіталу з промисловістю. на початку хх ст. мав місце небачений до того приплив іноземного капіталу в промисловість україни, у т. ч. бельгійського, французького, ійського. в другій половині хіх – на початку хх ст. сільському господарстві уряд намагався зупинити процес обезземелення селян через стимулювання общинного землеволодіння. община (як правило - селянська громада одного села) на чолі з виборним старостою, стала найнижчою  адміністративною ланкою (община – волость – повіт – губернія).  в общині існувала кругова порука за сплату податків. община, була власником надільних ділянок та сільгоспугідь, а окремі члени общини були користувачами наділів. наділи періодично перерозподілялись. така система зрівнювали становище общинників, запобігала розоренню найбідніших. разом з тим община обмежувала господарську ініціативу селян, переділи землі позбавляли стимулу для її ретельного обробітку.

першою нелегальною українською політичною партією в наддніпрянській україні була  революційна українська партія (руп),  яка сформувалася  в січні 1900 р.  в харкові на основі студентських гуртків. до неї входили:   д. антонович, б. камінський, л. мацієвич та м. русов.  програму руп склав  м. міхновський.  вона була опублікована у львові  у 1900 р. у вигляді брошури «самостійна україна». основними положеннями цього документу були: мета партії – створення незалежної української держави; лідер національного руху – інтелігенція, що служить своєму народові; засоби досягнення головної мети – будь-які, включаючи насильницькі;   основні лозунги боротьби – «хто не з нами, той проти нас», «україна для українців», «переможемо або вмремо»;   ніяких компромісів з помірними українофілами. незабаром у руп відбувся розкол – багатьом її членам не націоналістична категоричність і безкомпромісність висунутих у брошурі м. міхновського ідей.

у  1900 р.  незалежно від руп була створена ще одна нелегальна соціалістична організація –  українська соціалістична партія (усп).  її лідерами були  б. ярошевський та м. меленевський. основною метою програми було створення демократичної республіки із суспільною власністю на засоби виробництва.

українська народна партія (1902 р.)  представляла націоналістичний напрямок у політичному житті україни початку хх ст. організаторами унп виступили  м. міхновський та о. макаренко.  партія виступала з позицій цілковитої державної самостійності україни.