Обозначьте сходства абсолютизма и самодержавия

Главным отличием самодержавия в России от абсолютизма в Европе состояло в том, на кого опиралась власть монарха. В Европе было развито сословие горожан, мелких дворян. Они и были опорой власти. В России сословие горожан было малочисленным, поэтому самодержавие имело только дворянскую поддержку. В остальном все было схоже: власть правителя была ничем не ограничена до определенного времени, она передавалась по наследству

Эти два типа правительства дифференцируются на основе таких факторов, как определение, идеологии, характеристики, структура и т. д.

Широко используемое определение самодержавия, как типа правительства, в котором один человек имеет неограниченные полномочия, тогда как абсолютная монархия определяется как монархическая форма правления, в которой монарх обладает абсолютной властью среди своих людей.

Самодержавие и абсолютная монархия могут сильно различаться в своих принципах или быть такими государственными формами, которые происходят друг от друга.

Сравнивая характеристики самодержавие против абсолютной монархии, важно учитывать преимущества и недостатки обоих типов правительств: повышает безопасность, ускоряет процесс для системы, ограничение мощности средств массовой информации, более сильные военные - это преимущества самодержавия, в то время как преимущества абсолютной монархии - это быстро принятые решения, упрощение процесса принятия законов, контроль над властью и принятием решений, более быстрое и эффективное принятие решений.

В самодержавии правило большинства не применяется. Хотя в абсолютной монархии правило большинства отсутствует. Правило преемственности, применяемое в самодержавии - это наследие трона и выборность; , а в абсолютной монархии только наследие. Парламент в обеих формах отсутствует.

попри те, що по війні держави-переможниці найголовнішим її винуватцем визнають німеччину, ця війна виникла через цілком певні історичні причини та безпосередні приводи.

причини війни полягали в протистоянні між провідними європейськими країнами. поява на політичній карті світу внаслідок франко-прусської війни об'єднаної німецької імперії, порушення рівноваги сил на континенті поставили на чільне місце у європі німеччину. через боротьбу за  ринки  збуту загострилися її відносини, насамперед економічні, з ією, росією та францією. при цьому найглибша прірва у взаєминах пролягла саме між британією та німеччиною.

взаємні претензії європейських держав спонукали їх до утворення ворогуючих військово-політичних об'єднань держав: троїстого союзу у складі німеччини й австро-угорщини (1879), а також італії (1882, розірвала договір у 1915). у серпні 1914 р. було підписано німецько-турецький договір, а у 1915 р. до угоди приєдналася болгарія, після чого об'єднання стали називати четверним, союзом, або центральними державами.

натомість ія, франція та росія 1907 р. завершили утворення союзу антанти. союз існував на підставі окремих -французької (1904) та -російської (1907) угод. єдиного договору між трьома державами не існувало до початку першої світової війни.