Переписати всі слова. Де потрібно, поставити апостроф Полум..яніти, Амудар..я, різдв..яний, між..ярусний, присв..ята, безвітр..яний,
Лук..яненко, бур..ячиння, Солов..йов, Валер..ян, сер..йозний, повітр..я,
міжгір..я, пор..ядок, довір..я, забур..янений, вітр..як, валер..янка, б..язевий,
сім..янин, зат..ямити, запам..ятати, Дерев..янко, медв..яний, В..язьма,
дріб..язковий, взаємозв..язаний, рутв..яний, різьб..ярство, зав..язка,
підрум..янений, зм..якшити, львів..яни, поголів..я, перед..осінній, роз..ораний,
слов..яни, звір..ячий, роз..ятрений, трьох..етапний, трьох..ярусний,
об..їжджати, об..ємний, без..ядерний, необ..їжджений, пів..язика, арф..яр,
возз..єднання, в..йокнути, дит..ясла, пів..Європи, кам..яний, безвітр..яний,
бур..ячиння, Валер..ян, звір..ячий, Лук..янович, повір..я, сер..йозний,
повітр..я, міжгір..я, пор..ядок, довір..я, Лук..янчук, кар..єра, всер..йоз, тр..юм,
Гур..єв, підгір..я, матір..ю, Р..єпін, з матер..ями, бур..я, р..ясно, кур..йозний,
забур..янений, вітр..як, Гур..ївка, р..яд, від..ємний, без..ідейний,
з..організувати, дез..орієнтація, сан..інструктор, Із..яслав.​

Між підметом (групою підмет0)

присудком (групою присудка) з Ус

розділових знаків уживається ^

336

Гоаматика: морфологія, синтаксис

ки тире. Найчастіше ставиться на

місці пропущеної в теперішньому

часі дієслова-зв’язки бути (є) при

складеному іменному присудку.

Тире ставимо:

• Якщо підмет та іменна частина

складеного присудка виражені

іменниками в називному відмінку:

Краса душі, краса любові —

Найвища на землі краса.

В. Сосюра.

Праця людини — окраса і слава,

Праця людини — безсмертя її.

В. Симоненко.

Мій рідний дім — душі свята

основа,

Життя мого безсмертне джерело.

А. Семенюк.

• Коли підмет і присудок виражені

неозначеною формою дієслова:

Лиш боротись — значить жить

(І. Франко).

Вік прожити — не ниву пройти

гомінку (А. М алиш ко).

Жити — це лицедіяти: кожен з

нас грає якусь роль (В. Дрозд).

Життя прожити —

потоптати сум,

Єством своїм прославити

Людину!

А. М ’ястківський.

‘ Якщо один з головних членів ре­

чення виражений інфінітивом, а

Другий — іменником у називному

відмінку:

Стояти над своїм життям — це

велика честь (Ю. Яновський).

Мислити і творити — це для пись­

менника його фах, його повсяк­

денність ( О. Гончар ).

Сприймати світ всерйоз — це

твоя повинність (І. Драч ).

Найвище уміння — почати спо­

чатку життя, розуміння, дорогу,

себе (Л. Костенко).

• Якщо обидва головні члени вира­

жені числівниками:

Два на п’ять — десять.

• Якщо перед присудком стоять

частки це, то, ось, значить:

Поезія — це завжди

неповторність,

Якийсь безсмертний дотик

до души

Л. Костенко.

Червоне — то любов, а чорне —

то журба (Д. Павличко).

Тире не ставимо:

• Якщо іменна частина складеного

присудка виражена прикметни­

ком, дієприкметником, прикмет­

никовим займенником, порядко­

вим числівником:

Ніч прекрасна. Море тихе і

спокійне.

Небо високе-високе, синє та хо­

лодне. Небо закрите хмарами.

Сірим серпанком заслані поля.

Він наш, а ми твої. У списку я

перший.

337 УКРАЇНСЬКА МОВА

Але для смислового та інтонацій­

ного виділення перед таким при­

судком можна ставити тире:

Люди — прекрасні (В. Симоненко).

Людина смертна, а народ — без­

смертний (С. Крижанівський).

• Якщо підмет виражений займен­

ником:

Я син свого часу і весь належу су­

часникам своїм (О. Довженко).

Україно! Ти моя молитва, ти моя

розпука вікова (В. Симоненко).

Якщо ж на підмет-займенник па­

дає логічний наголос, тире ставимо.

Порівняйте:

—Ні! Я жива! Я вічно буду жити!

—Хто ж ти така?

—Я — Мавка лісова.

З те. Лесі Українки.

Пісня! Вона — серце народу, його

душа, його крила (В. Качкан).

• Якщо перед присудком, що має по­

рівняльне значення, стоять спо­

лучники як, мов, ніби, наче та ін.,

тире ставимо лише при логічно на­

голошеному присудку й наявній паузі між підметом і присудком

(авторський знак):

Промені як вії сонячних очей

(П. Тичина).

Вечірня радість — мов далекі

дзвони,

Мов відголос, мов спомин, мов

луна.

М. Рильський.

Весна — неначе карусель (Б.-і.а н,

тонич).

Ніч — мов криниця без дна

(М. Рильський).

Місто — немов сузір’я (Ю. Андру.

хович ).

• Якщо підмет виражений словами

це, то, тире ставимо залежно від

логічного наголосу на ньому:

Ця дівчина не просто так Маруся

Це — голос наш. Це — пісня.

Це — душа.

Л. Костенко.

• Якщо перед присудком, вираже­

ним іменником, стоїть частка не:

Серце не камінь. Молодість —

буйність, а старість не радість

(Нар. те.).

• Якщо присудок стоїть перед підметом:

Хороша-таки штука життя

(А. Головко ).

Воістину прекрасен світ вночі

(Є. Плужник ).

Найчистіша душа незрадлива

(В. Симоненко).

• Якщо присудок виражений імен­

ником чи займенником у непря­

мих відмінках:

Я від коріння. Я із первовіку

(Б. Олійник ).