Епіграфом до поезії „Рибалка” письменник дібрав слова з твору... А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Ґете. Г Г. Гейне.

Поет на початку твору „Рибалка” зазначив, що його герой...
А Мав сумний настрій.

Б Був задоволений результатами рибалки.

В Виявляв інтерес до підводного життя.

Г Жив бідно і тому щодня рибалив, щоб прогодувати свою родину.

За що героїня дорікала Рибалці? (П. Гулак-Артемовський „Рибалка”) Бо він:
А Був необачним і байдужим до всього.

Б Нівечив її рід.

В Не звертав на неї уваги.

Г Мав неохайний вигляд.

Чого бажала отримати русалка від парубка? (П. Гулак-Артемовський „Рибалка”)
А Душу.

Б Розум і кмітливість.

В Серце.

Г Обдарованість і геніальність.

Героїня (П. Гулак-Артемовський „Рибалка”) пропонує парубку... А Подружитися.
Б Жити як брат із сестрою.

В Одружитися.

Г Викуп аби він не ловив більше риби.

О нічній порі під водою можна було гати (П. Гулак-Артемовський „Рибалка”)...
А Блиск зірок.

Б Хороводи риб.

В Бій щук.

Г Полювання акул.

З приводу чого дочка чинила опір матері? (Є. Гребінка „Українська мелодія”)
А Не хотіла їй допомагати обробляти городину.

Б Відмовлялася виходити заміж за нелюба.

В Бо вимушена була щодня ходити на панщину.

Г Оскільки не поважала її.

Важким для молодиці (Є. Гребінка „Українська мелодія”) було... А Готувати обід.
Б Доглядати худобу.

В Спілкування з тими, хто їй не подобався.

Г Працювати на полі під час жнив.

Втративши дочку, страждаюча жінка (Є. Гребінка „Українська мелодія”) звернулася до:
А Сил природи.

Б Коханої дитини.

В Свого серця.

Г Бога.

Спів солов’їний (М. Костомаров „Соловейко”) автор характеризує як:
А Приязнь і любощі.

Б Відвертість і красу.

В Духовну спустошеність і водночас гармонію душі.

Г Здатність людини забути життєві труднощі.

Самотньо тьохкав той птах (М. Костомаров „Соловейко”), який сидів...
А На тополі.

Б Вербі.

В Калині.

Г Ялині.

Жаль серце людське проймає (М. Костомаров „Соловейко”), наче:
А Зірки засяють на небі.

Б Перше листячко з’являється на небі.

В Мороз розписує вікна.

Г Крапельки дощові потрапляють у квітку.

Вельмишановний великий княже ярославе!   звертаюсь до тебе з далекого xx століття. я живу на твоїй і моїй рідній землі, але тепер вона називається не київська русь, а україна. прочитала недавно п'єсу івана кочерги «ярослав мудрий», де розповідається про важкий період твого життя і правління. іван кочерга відкрив нам завісу на моральні цінності наших далеких предків, їхні ідеали. твій образ змальовано з великою повагою, яскравістю й любов'ю так, що він не може не збентежити душу читача. я була дуже вражена тим, що в історії бувають такі далекоглядні, вольові, розважливі і мудрі особистості.  тобі довелося покласти багато сил, щоб зберегти єдність країни, злагоду серед народу. був ти, княже, жорстоким і добрим, мудрим і терплячим у досягненні своєї мети. мені у серце запали такі твої слова:   да буде мир! і богом я клянусь,  що кожного вразить моя сокира,  хто київ наш і русь,  хто осквернить насильством справу миру.  зараз нам не вистачає таких державних діячів, тому в країні панує розлад, занепад економіки, науки і культури. для тебе, великий княже, « житті ясніше всіх скарбів людини честь і мужа вірність сяє». о, якби зараз у людей були такі великі і чисті серця, то, може, й життя було б більш радісним і щасливим. у важкі часи розкривається душа людини, тоді видно, які ідеали вона сповідує. за честь вважаєш ти, що в жилах твоїх тече кров рабині — то кров твого народу. ти наш батько. ми вчимося на прикладі твого життя бути чесними, здатними на самопожертву ради батьківщини, як ти нам заповів: «і, поки жив, стояти я клянусь за руську правду і єдину русь! » ми побачили, що «береться мудрі із шукань і помилок гірких».  навколо тебе були люди добрі і злі. учений монах сильвестр теж зробив велику справу для нашої держави, переклавши і переписавши багато рукописів. молодь він виховував на ученні христа: «тільки бог царів і царства судить. лиш він один далеку бачить путь, якою йдуть царі і прості люди». пригадуєш, як ти казав?   і  добрій книзі більше я радію,  ніж золоту в коморі.  мені боляче за наш народ, бо зараз мало хто шанує науку і культуру, книжки, за які ви платили золотими монетами, в які вкладали багато сил. образ микити підтверджує, що ви, наші предки, були людьми чесними, порядними, шляхетними, у розмові з сильвестром микита каже:   з пергаменту недовго зчистить ваду,  лиш з совісті не зчистити її.  спочатку микита ненавидів тебе, ярославе, за смерть свого батька. але коли він зрозумів твою мету створення єдиної могутньої держави, то пробачив тебе. із ворога микита став твоїм вірним помічником і другом.  ми, твої нащадки, дуже вдячні за мудрий життєвий досвід, який долетів до нас крізь віки. і ще не раз зустрінеться нам твій образ на сторінках історичних романів