До ть будь ласка) Художній аналіз твору (епітет ,гіпербола , порівняння ,метафора.. )"Декадент "
Я декадент? Се новина для мене!
Ти взяв один з мого життя момент,
І слово темне підшукав та вчене,
І Русі возвістив: "Ось декадент!"

Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга —
Се лиш тому, що склалось так життя.
Та є в ній, брате мій, ще нута друга:
Надія, воля, радісне чуття.

Я не люблю безпредметно тужити
Ні шуму в власних слухати вухах;
Поки живий, я хочу справді жити,
А боротьби життя мені не страх.

Хоч часто я гірке й квасне ковтаю,
Не раз і прів, і мерз я, і охрип,
Та ще ж оскомини хронічної не маю,
Катар кишок до мене не прилип.

Який я декадент? Я син народа,
Що вгору йде, хоч був запертий в льох.
Мій поклик: праця, щастя і свобода,
Я є мужик, пролог, не епілог.

Я з п'ющими за пліт не виливаю,
З їдцями їм, для бійки маю бук,
На празнику життя не позіваю,
Та в бідності не опускаю рук.

Не паразит я, що дуріє з жиру,
Що в будні тільки й дума про процент,
А для пісень на "шрррум" настроїть ліру.
Який же я у біса декадент?

Відповідь:

Іван Франко в поезії викрив і різко засудив антинародний зміст занепадницької літератури та виклав свої погляди на роль і завдання поета в суспільстві.  

У вірші змальований образ справжнього поета, життєвим і творчим завданням якого є служіння своєму народові. Ліричний герой дуже далекий від буржуазного песимізму й нігілізму декадентства. Його душа, вірші завжди сповнені оптимізму, бо в найтяжчі для себе і для народу часи поет не впадає в розпач, гордо тримає голову перед гнобителями українського народу.  

Якщо декадент завжди оспівує минуле, живе минулим, то справжній народний поет разом із народом дивиться в майбутнє, невтомно працює для нього.  

Поет часто звертається до поетичних метафор, за до яких показує незламність своєї волі до боротьби та іронічно висміює декадентство: «Хоч часто я гірке й квасне ковтаю… та ще ж оскомини хронічної не маю», «Я з п’ющими за пліт не виливаю» та ін.  

Вірш написано гостропубліцистичним стилем. Багаті рядки поезії на риторичні запитання, емоційно-напружені перелічування, навмисне вживання заниженої лексики.

Пояснення:

Воренбуржье приезжал в период завершения работы над " пугачевского бунта" – для сбора дополнительного материала, бесед с очевидцами восстания и обозрения мест, где бушевала крестьянская война 1773-1775. в оренбург прибыл во второй половине дня 18 (30) сентября 1833, а уехал в первой половине дня 20 сентября (2 октября) в уральск, куда прибыл 21 сентября (3 октября) и из которого выехал 23 сентября (5 октября) пушкин проезжал крепости татищеву, нижнеозерную и другие места, связанные с восстанием. в оренбурге останавливался у в.а. перовского, который жил в те дни в загородном губернаторском саду (к юго-западу от пр. коммунаров, в районе дома № 1 и стадиона "локомотив"). с в.и. далем пушкин осматривал места, связанные с осадой оренбурга, выходил на набережную над яиком-уралом и, видимо, на вал у преображенского полубастиона, откуда была видна георгиевская церковь в форштадте, с паперти которой повстанцы стреляли из пушек. заходил, видимо, и в штаб корпуса (на месте дома по советской, 14) и в пограничную комиссию (ул. советская, 7), где хранились архивы, содержавшие документы о пугачевщине. с далем ездил в берды, где расспрашивал старожилов, в т.ч. и.а. бунтову. вечер 19 сентября пушкин и даль провели в доме звенигородского (на месте современного дома по ленинской, 44). поездке поэта в оренбуржье посвящена обширная . в память об а.с. пушкине в оренбурге и области установлены памятники и мемориальные доски, систематически проводятся пушкинские конференции и чтения