Напиши твір-роздум на тему “У чому полягає актуальність “Енеїди” у наш час?”

Твір «Енеїда» Івана Котляревського присвячений славетному минулому нашого народу, його возвеличенню через показ образів із Біблії та давньогрецької літератури. У поемі показана подорож славного парубка і не тільки його власні героїчні подвиги, а й подвиги усього українського мужнього війська.

Немає ніяких сумнівів щодо актуальності теми «Енеїди», бо і в наш час гостро стоїть питання національного відродження України. Своїм задумом поема сповна виправдовує тенденції часу, за до давніх образів троянських та грецьких героїв вона підносить найкращі риси вояків, у яких ми підсвідомо бачимо українців. І це впливає на національний дух читачів.

Основною метою Котляревського було розбуркати український народ, пробудити його дух, нагадати про те, що і в нас є славетне минуле, що і в нас були свої герої, які вчиняли подвиги. Автор написав поему тією мовою, якою розмовляє народ, і зробив це свідомо, бо не хотів застосовувати офіційну мову, на якій велись справи і було прийнято писати. Він хотів вивести розмовну, народну мову в розряд літературної. Перед автором стояла мета описати пригоди та життя грецького героя і для більш легкого сприймання читачами перевести їх в український контекст.

Еней — головний герой поеми, який знаходиться в центрі уваги, і якого доля посилає на війну. Він, з одного боку, майже ідеальний, і в той же час, з іншого боку, в ньому є доля гумору, кумедності. Основні зусилля в творі спрямовані на поєднання давньогрецьких та біблійних мотивів з традиціями українського народу. У поемі вдало поєднані грецька міфологія з українською історією, дуже влучним є і поєднання українських і грецьких назв та імен. Національно-історичне питання є основним питанням поеми, воно сповнене образами та паралелями, за до яких передається історизм твору та атмосфера міфічності.

Автор ставить перед собою завдання і вдало його виконує: він зображує українське минуле і дійсність так, щоб народ її сприйняв як рідну, щоб мова, на якій вона написана, була зрозуміла для народу.

Поема «Енеїда» стала поштовхом для створення схожих творів у авторів інших національностей, наприклад «Енеиди навыварат» білоруською мовою. Сатира та гумор в творах І. Котляревського стали чудовою традицією, яку було продовжено в талановитих творах Валерія Пронози, Остапа Вишні, Степана Олійника, Василя Чечвянського, Сергія Воскрекасенка, Олександра Ільченка та інших. «Енеїда» стала справжнім джерелом для митців наступних поколінь.

Айвенго – це головний герой історичного роману вальтера скотта «айвенго». він син саксонського вельможі седріка ротервудського. батько позбавив його спадку, тому що айвенго пішов у третій хрестовий похід з норманським королем річардом і, а норманці на той час були завойовниками саксонців. айвенго як справжньому лицарю притаманні кращі риси характеру, такі як: благородство, мужність, доброта, щирість і відважність. перемігши лицарів, прихильників принца джона, айвенго проявив великодушність по відношенню до них, не взявши їхньої зброї, коней і доспіхів, як вимагають цього правила лицарського турніру, але взяв викуп щоб чесно розплатитися з євреєм ісааком. позбавлений спадку завжди захищав слабших себе. так сталося і тоді, коли невинну ребекку хотіли визнати відьмою і спалити живцем. його совість не дозволила чекати смерті цієї дівчини і він, будучи пораненим, вирішує битися з бріаном де буа-гільбергом на суді ордену святого храму, і в чесному поєдинку перемагає . таким чином, айвенго не лише відважний лицар, він в першу чергу порядна та доброчесна людина, котра спроможна на самопожертву. він незрадливий власній справі, здатний вірно служити друзям, з котрими розділяє не тільки радість, а й небезпеки. збігло біля двох століть з часу, коли вальтер скотт написав цей роман. давно пройшла лицарська доба. ми з вами живемо в двадцять першому столітті, в добу комп’ютерних технологій та постійного вдосконалення, які відбиток на відносини людей між собою. однак нетлінним залишилися гуманні цінності, котрі притаманні головному герою роману, знатному лицарю айвенго.