Какому государственному органу принадлежит исполнительная власть?

Федеральные органы государственной власти России — органы власти России на уровне федерации.

В соответствии с Конституцией Российской Федерации — России[1], власть представлена тремя ветвями власти:

законодательной;

исполнительной

судебной.

Законодательная власть в России представлена высшим законодательным органом: Федеральным Собранием, который состоит из двух палат: Государственной Думы и Совета Федерации. Властные полномочия осуществляет путём принятия законов, обязательных для всех на территории России.

Исполнительная власть в России представлена системой федеральных органов исполнительной власти. Властные полномочия осуществляют путём принятия решений, постановлений и других подзаконных нормативных актов. Помимо указанного в Конституции Правительства России действуют и другие федеральные органы исполнительной власти — федеральные министерства, федеральные службы, федеральные агентства, а также их территориальные органы. Систему органов федеральной исполнительной власти, непосредственно подчиняющихся Правительству России, утверждает Президент России.

Президент России является главой государства, гарантом Конституции России и обеспечивает согласованное функционирование и взаимодействие органов государственной власти, осуществляет общее руководство Правительством Российской Федерации. В системе федеральных органов поставлен на первое место и, в связи с поправками к Конституции 2020 года, отнесён к исполнительной власти (ч. 1, ст. 110 Конституции Российской Федерации).

Судебная власть представлена системой судов: Конституционный Суд России, Верховный Суд России, другие федеральные суды. Осуществляет судебную власть и правосудие.

В соответствии со статьей 75 Конституции России, Центральный банк (Банк России) обладает особым конституционно-правовым статусом и не может относиться ни к одной из ветвей власти.

Объяснение:

Государственную исполнительную власть производит Правительство России, это определено Федеральным конституционным законом. Статья 110 этого закона гласит о том, что Правительство России есть органом, возглавляющим единую систему исполнительной власти России. Государственная власть в Российской Федерации базируется на принципах федерализма.

1) нет

у статті 16 кпшс україни шлюбний вік встановлено: 18 років для чоловіків і 17 років для жінок.

в окремих випадках (коли фактично вже склалися шлюбні відносини, настала вагітність, народилася дитина) державні адміністрації районів, районів міст києва і севастополя, виконавчі комітети міських і районних у містах рад народних депутатів можуть у виняткових випадках знижувати шлюбний вік на прохання самих неповнолітніх чи одного з них.

2) стырено с 

порядок укладення шлюбу можна звести до наступних етапів.

1. звернення до державного органу рацсу жінки та чоловіка, що бажають укласти шлюб (як особисто, так і через представників)

заява про реєстрацію шлюбу є чинною протягом 3 місяців від дати її подання.

2. ознайомлення осіб, які бажають зареєструвати шлюб, з їхніми правами та обов'язками.

3. прийняття державними органами рацсу заяви за наявності всіх необхідних документів.

при поданні заяви особи, які бажають зареєструвати шлюб, зобов'язані подати паспорти чи інші паспортні документи, а також документи про припинення попередніх шлюбів (якщо вони були). такими документами відповідно до п. 4.1 правил реєстрації актів громадянського стану в україні є свідоцтво про розірвання шлюбу, свідоцтво про смерть одного з подружжя, судове рішення про визнання шлюбу недійсним. при цьому у заяві про реєстрацію шлюбу робиться відмітка із зазначенням документа, що підтверджує припинення попереднього шлюбу.

4. заручини.

5. реєстрація шлюбу.

для розгляду порядку реєстрації шлюбу важливе юридичне значення має дослідження питань часу та місця реєстрації шлюбу. час реєстрації шлюбу. відповідно до ст. 32 ск реєстрація шлюбу здійснюється після спливу одного місяця від дня подання заяви про реєстрацію шлюбу. до спливу цього строку реєстрація шлюбу може бути здійснена за наявності поважних причин та з дозволу керівника державного органу рацсу. при цьому в ст. 32 ск відсутній перелік таких поважних причин. можна припустити, що такими причинами можуть бути: переїзд на постійне проживання до іншої місцевості, довгострокове відрядження, перебування на стаціонарному лікуванні у зв'язку з тяжкою хворобою чи проведеною операцією тощо.

за наявності наступних випадків шлюб може бути зареєстрований у день подання відповідної заяви:

- вагітність нареченої;

- народження нею дитини;

- безпосередня загроза для життя нареченого чи нареченої (п. 2 ст. 32 ск).

відкладення реєстрації шлюбу можливе як за спільною заявою заручених осіб, так і за рішенням керівника державного органу рацсу. при цьому у разі відкладення реєстрації шлюбу за заявою заручених осіб термін відкладення обмежується тримісячним строком від дня подання такої заяви (ст. 28 ск). відкладення реєстрації шлюбу у другому випадку здійснюється у разі наявності відомостей про перешкоди до реєстрації шлюбу, причому строк відкладення не може перевищувати 3 місяці. порядок відкладення реєстрації шлюбу за рішенням керівника органу рацсу регламентується п. 4.8 правил реєстрації актів громадянського стану в україні. відповідно до цих правил реєстрація шлюбу відкладається у разі одержання органом рацсу письмової інформації про наявність передбачених законом перешкод до укладення шлюбу. при цьому перевірка наявності таких перешкод може бути покладена як на заявника, який повідомив про наявність таких перешкод орган рацсу, - він у місячний термін повинен подати відповідні докази, або на орган рацсу. про відкладення реєстрації шлюбу орган рацсу зобов'язаний повідомити заручених осіб. у разі підтвердження наявності перешкод до укладення шлюбу орган рацсу відмовляє в реєстрації шлюбу і видає письмове роз'яснення зарученим. якщо обставини не підтвердяться, реєстрація шлюбу здійснюється на загальних підставах.

місцем реєстрації шлюбу є державний орган рацсу, який здійснює реєстрацію шлюбу в урочистій обстановці. новий ск встановлює можливість реєстрації шлюбу в інших місцях за заявою наречених.

так, відповідно до п. 2 ст. 33 ск реєстрація шлюбу може відбутися:

- за місцем їхнього проживання;

- за місцем надання стаціонарної медичної ;

- в іншому місці, якщо вони не можуть прибути до органу рацсу з поважних причин.

документом, що підтверджує реєстрацію шлюбу, є свідоцтво про шлюб, зразок якого затверджується кабінетом міністрів україни. особливості реєстрації шлюбу із засудженою особою. реєстрація шлюбу із засудженими, які відбувають покарання у виправно-трудових установах, провадиться відділом реєстрації актів цивільного стану за місцезнаходженням таких установ на загальних підставах, передбачених чинним законодавством україни, з дозволу відповідного іння юстиції.