читайте описание Стихотворение - "Железная Дорога"

1. Почему Некрасов начинает свою поэму с описания тихой благодатной картины природы? Меняется ли настроение в стихотворении во второй части? С какой целью автор использует антитезу?

2. Кто строил железную дорогу? (по мнению генерала, по мнению лирического героя). Что мы узнаем о крестьянском труде из песни мертвецов? Приведите примеры из текста, подтверждающие ваше мнение.

3. Какие художественные приемы использует автор для описания картины подневольного труда народа?

4. Прочитайте 3 последних четверостишия 2 части стихотворения . Что позволяет лирическому герою верить в светлое будущее народа?

5. Как генерал отреагировал на утверждение лирического героя о настоящих строителях железной дороги? Дайте развернутый ответ. Как это его характеризует?

6. В 4 части стихотворения мы слышим голос лирического героя, который описывает «светлую сторону народной жизни». Как ведет себя купчина, народ после окончания строительства дороги? Прочитайте последнее четверостишие 4 части. Как вы считаете, лирический герой описывает счастливую картину народной жизни или передает горечь от увиденного? Дайте развернутый ответ.

Генрі Лонгфелло ще за життя став одним із найпопулярніших поетів у себе на батьківщині. Він був одночасно і поетом, і вченим-філологом. У період формування американської національної культури намагався залучити своїх співвітчизників до художніх надбань Старого Світу, але разом із тим він захоплювався і міфами американських індіанців — корінного населення Північної Америки. Індіанці мали своєрідну і досить високу духовну культуру. У їхньому фольклорі відбивалися прагнення народу до свободи, а мужність, чесність і уміння обстоювати народні інтереси оспівувалися як вищий вияв людської доблесті. У індіанських міфах та переказах ми часто можемо зустріти образ мудрого вождя, який розуміє мову стихій, навчає членів племені читати книгу природи, допомагає їм у полюванні, а також у час війни, незгод і суперечок. Цей вождь часто носив ім'я Гайявата.
"Піснею про Гайявату" назвав Генрі Лонгфелло свою поему, яку він написав у 1855 році. У центрі її — Гайявата — вождь індіанців, який поєднує у собі риси особи історичної, яка жила у XVI столітті, вождя Мотабазе та міфологічного, казкового персонажа.
У першому розділі поеми автор розповідає, як Верховне божество індіанців, Гітчі-Маніту — Володар Життя, який створив усі народи, накреслив путь рікам по долинах, виліпив із глини Люльку Миру та запалив її. Зібралися вожді всіх племен.