Записати 4 іменники спільного роду

Объяснение:

Рід іменників. Іменники спільного роду

Іменник (крім тих, що вживаються тільки у множині) належить до одного з трьох родів — чоловічого (день, серпень, ярмарок, Сибір), жіночого (ніч, земля, путь, криза) і середнього (поле, весло, життя, знання).

Зверніть увагу!

Чоловічий рід: аерозоль, нежить, Псалтир. Жіночий рід: бандероль, ваніль, каніфоль

Деякі іменники мають варіантні форми роду: абрикос — абрикоса, вольєр — вольєра, довіра — довір’я, жираф — жирафа, зал — зала, змій — змія, клавіш — клавіша, мозоль — мозоля, мотузок — мотузка, пантофель — пантофля, спазм — спазма, перифраз — перифраза.

В українській мові є іменники, в яких рід визначається за статтю. Це іменники спільного роду. Вони означають назви осіб за характерними рисами чи діями і мають закінчення -а, -я: сирота, плакса, нікчема, нероба, базіка, бідолаха, лівша. Рід цих іменників визначається синтаксично, тобто за до означальних слів: Ріс я круглим сиротою. Бува і чоловік сьому колючці пара: людей товче, та й жде, щоб хто його кохав. Де вона тепер, бідолаха? — задумався Григорій.

Деякі іменники чоловічого роду, що позначають осіб за родом занять, можуть називати й осіб жіночої статі. Вони не мають паралельних форм жіночого роду: адвокат, депутат, директор, інженер, менеджер, мер, міністр, нотаріус, прокурор, професор, тренер, юрист. Від деяких слів творяться назви осіб жіночого роду, але вони належать до нейтральної лексики: вчитель — вчителька, дипломник — дипломниця, журналіст — журналістка, майстер — майстриня, продавець — продавщиця, перекладач — перекладачка.

Кілька іменників жіночого роду, що позначають традиційно жіночі професії і заняття, не мають відповідників чоловічого роду: рукодільниця, домогосподарка, манікюрниця.

Н.в - дев'ятнадцяте квітня

Р.в - дев'ятнадцятого квітня

Д.в - дев'ятнадцятьому квітня

Зн.в - дев'ятнадцяте квітня

Ор.в - дев'ятнадцятим квітня

М.в - на дев'ятнадцятому квітня