Установите соответствие Ученый, общественный деятель достижение

1)Ж.Аймаутов А) опера «Кыз Жибек»

2) С.Брусиловский Б) народный акын

3)Ж.Жабаев В) «Ботагоз»

4) С.Муканов Г) «1000 песен казахского народа»

5) А.Затаевич Д) «Тернистый путь, трудный переход»

6)С.Сейфуллин Е) основоположник казахского советского романа​

По перше, Італія на часі Відродження виявилася однією з найбільш роздроблених країн Європи; тут так і не склалося єдиної політичної та національної центру. Утворення єдиного держави перешкоджала відбувалася протягом всього Середньовіччя боротьба між папами і імператорами за своє панування. Тому економічний і політичний розвиток різних районів Італії було нерівномірним. Області центральної і північної частин півострова входили в папські володіння; на півдні розташовувалося Неаполітанське королівство; середня Італія (Тоскана), що включала такі міста, як Флоренція, Піза, Сієна, і окремі міста півночі (Генуя, Мілан, Венеція) представляли собою незалежні і багаті центри країни. Фактично Італія була конгломератом роз'єднаних, постійно змагалися і ворогували між собою територій.

По-друге, Саме в Італії склалися справді унікальні умови для підтримання паростків нової культури. Відсутність централізованої влади, а також вигідне географічне положення на шляхах європейської торгівлі зі Сходом сприяло подальшому розвитку самостійних міст, розвитку в них капіталістичного і нового політичного устрою. У передових містах Тоскани і Ломбардії вже в XII - XIII ст. відбулися комунальні революції і склався республіканський лад, всередині якого постійно велася запекла партійна боротьба. Основними політичними силами тут виступали фінансисти, які розбагатіли торговці і ремісники.

По-третє, в умовах появи і зростання національної самосвідомості саме італійці відчули себе прямими нащадками великого античного Риму. Інтерес до античної минулого, який не згасав протягом усього Середньовіччя, тепер означав одночасно і інтерес до свого національного минулого, точніше - минулого свого народу, традицій рідної старовини. У жодній іншій країні Європи не залишилося стільки слідів великої античної цивілізації, як в Італії. І хоча це були найчастіше лише руїни (наприклад, Колізей протягом майже всього Середньовіччя використовувалася як каменоломня), тепер саме вони справляли враження величі і слави. Таким чином, антична давнина була осмислена як велике національне минуле рідної країни.

Объяснение: