Напишите эссе. Объем письменной работы – 120 -150 слов. Выразите свое отношение к прочитанному, воспользуйтесь изобразительными средствами языка. Вставьте в текст 2-3 цитаты. Тема:
1.Каким образом раскрывается автором мотив чести в произведении А.С. Пушкина «Капитанская дочка» ?

Іван нечуй-левицький порівняльна характеристика карпа і лавріна з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я» образи представників молодшого покоління також змальовані у гумористично побутовому плані. змальовуючи карпа і лавріна, автор з одного боку протиставляє їх один одному, а з іншого виділяє їх спільні риси. обидва кайдашенки — індивідуалісти і живуть своїми егоїстичними інтересами. так само чинять і їхні дружини. у житті їх єднає прагнення до незалежності, мрія про ґрунт і власне господарство. всі вони зображені письменником як морально убогі люди, що через свої безконечні сварки втрачають почуття гідності.ще замолоду брати були різні, мали різні смаки і характери. карпо по натурі грубуватий і різкий. він і хлопцем не мовчав батькові, а завівши свою власну родину відчув потребу відділитися, особливо, коли сам став батьком і зрівнявся в правах із старим кайдашем. він відчуває відповідальність за свою родину, дружину, а тому боронить її від нападок матері і батька, нехтуючи їхнім авторитетом, попираючи їхню гідність, піднімаючи руку на кайдаша і руйнуючи тим самим патріархальні традиції цілковитої покори батькам. «карпо, побивши батька, забув про те і нітрішки не жалкував, неначе він побив якого парубка в шинку». відокремлення карпа не припинило сварок у родині, а навпаки набавило.іншим за вдачею, ліричним, шанобливим, зображує нечуй-левицький лавріна. це душа чутлива. він грає на сопілці, відчуває красу природи, з повагою ставиться до людей. своїм характером і поведінкою лаврін не схожий на інших кайдашів. але поступово родинні чвари псують чисту і добру душу лавріна, він також втягується у родинну колотнечу, стає егоїстичним і байдужим.ворожнеча між членами однієї родини за клапоть поля, за садибу, за стару грушу на межі не виникає зненацька, а поступово розгоряється. однією із причин сварок автор називає нестачу землі — єдиного засобу для прожиття, проте стрижнева проблема родини крилася у егоїстичному підході до вирішення будь-яких побутових справ кожного із її членів. письменник у гумористичному плані змальовує взаємні заздрощі, плітки та вибухи шаленої злості серед кайдашів. однак, гумор у повісті має співчутливий характер. він є розкрити вплив на психологію трудівників їхнього тяжкого становища, бо після довговічної панщини вони потрапили в нові, незвичні пореформені обставини.