Характернi риси украiнського козацтва​

Объяснение:

Поява того чи іншого історичного явища зумовлена, як правило, сумарною дією чинників двох категорій (межа між якими досить умовна), тих, що роблять виникнення цього явища „можливим, та тих, які зумовлюють його необхідність. Чинниками, що робили можливими появу та формування козацтва, були:

1) існування великого масиву вільної землі зі сприятливими для життєдіяльності умовами в порубіжжі між хліборобською та кочовою цивілізаціями;

2) досвід освоєння південних територій уходниками, добичниками, бродниками та ін;

3) природне прагнення людей до міграції в пошуках кращого, до самозбереження, самоствердження і самореалізації.

Необхідність виникнення козацтва зумовлена:

1) зростанням великого феодального землеволодіння, що розпочалося з XV ст. і підштовхнуло процес господарського освоєння та колонізації нових земель;

2) посиленням феодальної експлуатації, прогресуючим закріпаченням, наростанням релігійного та національного гніту;

3) зростанням зовнішньої загрози, нагальною потребою захисту від нападів турків і татар.

+Козацтво сформувалося на стику землеробської та кочової цивілізацій між слов'янським та тюркським етнічними масивами, між християнством та магометанством. Показово, що турки називали запорожців буткалами, тобто змішаним народом. У козацький побут органічно ввійшли тюркські слова (кіш, осавул, булава, бунчук, барабан, табір, майдан тощо), татарські озброєння (крива шабля), одяг і звичаї (шаровари, оселедець тощо). У Тому термін «протистояння», поширений в історичній літературі, не зовсім точно відображає характер тих умов, за яких відбувалося формування козацтва. Цей маргінальний населення зростав на ґрунті взаємодії, взаємовпливу та пошуку компромісу між кочовою, та хліборобською цивілізаціями.

революция 1848 годав середине века в европе наступил голод. массовая безработица, голод и нищета охватили многие земли германии. серия неурожаев, последовавших за 1845 годом, вызвала голодные бунты в берлине, вене, штуттгарте и ульме. в верхней силезии были зарегистрированы боле 80 000 случаев заболевания тифом. 18 000 заболевших умерло. картофель, ставший к тому времени одним из основных блюд народного рациона, стал негоден в пищу из-за поразившей его болезни. это вызвало "картофельное восстание " в берлине в 1847 году. реальная зарплата промышленных рабочих между 1844 и 1847 упала на 45 %. катастрофическая ситуация была подтверждена широко распространённым докладом либерального профессора-медика, создателя кв первой половине века германия была «страной поэтов и мыслителей», давшей миру множество новых идейлеточной теории в медицине и биологии рудольфа фон вирхова.