В чем особенность исторического развития Германии и Италии в позднее Средневековье в сравнении с Францией и Англией?

  володимир мономах — онук ярослава мудрого, син великого князя київського всеволода ярославича та грецької царівни, дочки візантійського імператора костянтина ix мономаха, звідки й походить його прізвище. народився 1053 року. одержав від батька уділ у смоленську та чернігові. за дорученням князя всеволода брав участь у походах проти половців, полякам у війні з чехами, виконував дипломатичні доручення. у 1093 році помер його батько, великий князь всеволод ярославич, який активно боровся за єдність київської держави. з 1093 по 1113 рік відбувалися часті напади половців на русь, водночас почалися князівські міжусобиці. володимир, прагнучи припинити їх і об'єднати князів на спільну боротьбу, був одним з ініціаторів любецького (1097), витичівського (1100) та долобського (1103) з'їздів князів. 1094 року володимир став переяславським князем. у 1103—1111 роках разом з київським князем святополком ізяславичем здійснив ряд походів проти половців. 1113 року, після смерті святополка ізяславича, у київській землі спалахує повстання міщан та селян, незадоволених свавіллям бояр та лихварів. київська верхівка запрошує володимира стати князем у києві і придушити повстання. володимир, проголошений великим князем київським, розправляється з повсталими, але змушений був піти на ряд поступок, зокрема прийняти закон, згідно з яким зменшувалися рези (відсотки) за позички на 25%, скасовувалося холопство за борги. ці нововведення увійшли до складу розширеної редакції прийнятої раніше ярославом мудрим «руської правди» й відомі як статут володимира мономаха. за час свого владарювання на київському великокнязівському престолі володимир мономах утвердив централізовану монархічну владу по всій давньоруській землі й на деякий час зупинив процес роздроблення київської держави, що почала занепадати після смерті ярослава мудрого. йому не підкорилися тільки галицька, чернігівсько-сіверська землі, що належали відповідно ростиславичам і святополковичам, та полоцьк, де правили всеславичі. час князювання володимира мономаха на великому київському престолі характеризується розквітом світського та церковного будівництва, літератури, малярства. під впливом князя було написано славнозвісну пам'ятку давньоруської літератури «повість минулих літ». видатний державець і полководець, що брав участь у 83 походах, був ще й талановитим письменником, написав близько 1117 року «повчання» своїм дітям, яке, ряд цікавих фактів з життя самого князя, містить сформовані на основі християнської моралі та кодексів честі й звитяги життєві правила та закони співжиття тогочасного суспільства, закликає князів утриматися від усобиць і чвар заради цілісності держави. помер володимир мономах 25 травня 1125 року поблизу переяслава на 73-му році життя. поховано його у києві, в соборі святої софії. того ж року кияни обрали князем старшого сина володимирового — мстислава. зі смертю мономаха закінчився період стабільної єдності київської держави й почався період поступового її занепаду.