1. Більшість істориків вважає , що Київська держава до середини XII ст: -за формою державного правління являла собою монархічну країну, але в різні періоди існування монархія була представлена то у формі єдиновладдя (одноосібна влада Великого князя), то у формі співуправління декількох князів, що із середини XIIст переросло в колективний сюзеренітет найбільш впливових і сильних князів;
- за формою державного устрою Київська Русь- федеративна держава, тому що територіальні одиниці (князівства) мали ознаки державних утворень, а найважливіші питання вирішувалися центральною владою;
- державний режим- феодальна демократія;
- велику роль відігравало віче- народні збори. Провідну роль у його скликанні і прийнятті рішень грали бояри і "кращі чоловіки", але брати у ньому участь могли й незаможні верстви населення;
- велику роль відігравали князівські з'їзди, що збиралися з ініціативи Великих князів для обговорення питань збереження внутрішнього миру, оборони країни, прийняття законів і правил успадкування престолу.
2.-Визначте основні верстви населення Русі-України?
-Назвіть представників привілейованих і непривілейованих верств.
- Визначте особливості політичного устрою Русі.

Христианская церковь вышла победоносно из кровавой борьбы во время диоклетианова гонения. сам виновник его, галерий, должен был, наконец, сознаться, что силу убеждения нельзя сломить огнем и мечем, почему он и издал известный эдикт в 311-ом г. однако, и толерантный эдикт 311-го года еще не обеспечивал христианам безопасности и свободы от преследования. и раньше не редко бывало, что, после временного затишья, гонение возгоралось с новою силою. только события, разыгравшиеся вскоре на западе, в галлии, италии, поставили христианскую церковь под защиту государства; после чего христианская церковь мало- достигла и господства. все это произошло императору константину и его преемникам. "константин великий, как говорит шафф, был человек для времени, как и время — для него." он стал во главе действительного прогресса времени и победил. в то время, как его племянник юлиан плыл против течения и бесславно погиб. он был орудием в руках провидения, чтобы возвысить церковь из состояния гонения и угнетения к подобающей ей чести и господству. церковь оценила подвиг константина, назвав его равноапостольным (de vita constantini iv, 7) . в дряхлевшую жизнь он вложил новые начала, и новая жизнь расцвела. поэтому человечество назвало его "великим."