План до твору гуси-лебеді летіли

Лебеді летять. Розповідь діда Михайлика про прихід весни і ключі сонця. Зустріч з дядьком Себастіяном. Лист від батька Михайлика. Прогулянка хлопчика з Петром до лісу. Розділ 2 Любов Михайлика до книги Їжа для орачів Книжечка Дивимось диво Бабське чаклування. Розділ 3 Якимівська загорожа Чорнява дівчина біля вориння Розмова з дівчиною Прощання з любою Делікатність дідуся Мій сон Розділ 4 Намотування вітряків «Космографія» – незрозуміла книга Босонога ярославна Продаж корови заради навчання Розділ 5 Розповідь про гриби “Тарас Бульба” – книга від попа Знахід маремухи і сироїжок Пісня про гай Молоденькі червоноголовці Розділ 6 Гостювання Михайлика у дядька Себастіяна. Повернення Порфирія з банди. Скарги Юхрима Бабенка на дядька Себастіяна Вимога Юхрима Бабенка отримати на себе характеристику від дядька Себастіяна. Читання дядьком Себастіяном характеристики на Юхрима Бабенка Розділ 7 Повернення Михайлика з дідом додому вночі Зустріч подорожуючих з червоноармійцями. Хвороба і смерть дідуся. Сум бабусі за дідусем Похорони бабусі. Розділ 8 Сум Михайлика за померлими старими. Зустріч хлопчика з Любою Приїзд батька Михайлика. Михайлика приймають до школи у другий клас. Батько купує сину чоботи. Розділ 9 Оголошення про першу театральну виставу на селі. Намагання Михайлика потрапити до театру; До дядьки Себастіяна. Перегляд театральної вистави в селі. Від’їзд Мар’яни з козаком Звернення Мар’яни до Михайлика про важливість навчання. Михайлик з Любою йдуть до школи. Короткий план до твору М. Стельмаха «Гуси-лебеді летять»: 1.  Лебеді над хатою. 2.  Мрії хлопчика про лебедів. 3.  Диво. 4.  Розмова з дідом. 6.  За хмарами. 7.  Про гриби. 8.  Смерть дідуся та бабусі. 9.  Нестерпний сум малого хлопця. 10. Навчання хлопчика. 11. Зима. 12. Летять лебеді…

Джерело

печорин проявляет себя в главе "бэла" проявляе равнодушие к смерти бэлы" лицо ничего не выражало " . даже когда его пытались утешить, он поднимал голову и смеялся.

в главе "максим максимыч" печорин не хоче разговаривать с максим максимычем, всячески пытается отвертеться от разговора, тем, что ему пора ехать, на самом деле, японимаю не желание разговора с максим максимычем только из-за того, что печорин выше чином. удивление на меня произвело ещё то, что когда максим максимыч хотел накинуться на печорина, обънять его, то печорин просто протянул ему руку, после столь долгой разлуки.

эти две главы характеризуют печорина (главного героя) как равнодушного человека, который из-за своего высокого чина, даже с давним другом не остался поговорить, я где-то в глубине души считаю его даже эгоистом.