Прокоментуйте вислів Біблія-історичне джерело

Бі́блія (з грец. βιβλία – книги) – священна книга християн, яка поділяється на дві частини (Старий Заповіт та Новий Заповіт) і складається з окремих книг, написаних різними авторами.

Найдавнішою частиною Біблії є Старий Заповіт. Він містить перекази стародавніх євреїв, роздуми мудреців, давні закони та звичаї. У ньому розповідається про історію стародавніх народів Близького Сходу, передусім євреїв. Дані археологічних розкопок свідчать, що багато описаних у Старому Заповіті подій відбувалися в дійсності. Та слід пам’ятати, що в його тексті зустрічається чимало суперечностей. Тому вчені ставляться до історичної інформації у Біблії (як і в інших давніх текстах) критично.

Старий Заповіт став священною книгою не тільки у євреїв, а й у тих народів, серед яких поширилася християнська релігія. Про цю релігію та Новий Заповіт ви довідаєтеся, коли будете вивчати історію Стародавнього Риму.

Біблія є не тільки релігійною святинею для багатьох людей, а й великою пам’яткою наставницької художньої літератури та одним з найдавніших історичних джерел.