Письмовий твір опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі.А Монастирський "Запорожець"

Я не знаю його думок, але вираз вольового обличчя показує: про що б він не думав у цю хвилину, зображену на картині, - ці думки про минуле і майбутнє України. Може, саме у ці хвилини він згадує свою дружину, яку залишив у своєму рідному селі? Може, пригадує свою останню зустріч з батьком, який перед походом давав йому настанови про товариські звичаї на Січі? А, може, перед очима стоїть його рідний син, який сьогодні був у першому своєму бою, і тепер запорожець розмірковує, чи достатньо войовничого козака він виростив? А, може, чоловік, як у молитві, зупинився, щоб подякувати Богові за прожитий день?

Брови зведені так, ніби він хоче у кожного глядача спитати: «Чи пам’ятаєш ти про своїх предків? Про те, як ми боролись за нашу волю? Чи вірний ти своїй державі?» Коли дивишся на нього, то хочеться стати струнко і сказати: «Героям слава!»

Объяснение:

                                                                                      ранковi хлопоти

це був звичайний морозний зимовий ранок, сергiйко розглядав краси зими - бiлий снiжок iскрився ясно-ясно, нiжно притрушуючись на голi дерева та замерзлi кущi. сергiйовий сусiд - федiр вийшов теж подивитись на ту красу.  деякий час вони спостерiгали разом, але потiм сергiйка позвали майструвати годiвничку зимовим птахам.

-снiгурi, горобцi та синицi будуть дуже радi! - адумався був хлопчик.

птахи вирiшили нагородити хлопця, та подарували йому теплий спiв вiд самого серця.