( )​ Произведение называется Муму

У Герасима был выход.

Но он был крепостным человеком и это решило жизнь МУ-МУ.

Собаку жаль, как и жалко ее хозяина.

Объяснение:

Конечно же был он мог не убивать собаку а просто уйти в деревню, но к сожалению все обернулось по другому

У кожної людини можуть бути невдачі й успіхи, злети й падіння, і ніхто не застрахований від помилок. Але чи мав моральне право Доріан Грей кидати такий жорстокий докір дівчині, яка так щиро, самовіддано кохала його? До того ж вона була ще такою молодою й недосвідченою. Та справа в тому, що Доріан любив лише себе, і, будучи егоїстом, не міг відчути ніжної, легко вразливої душі дівчини, і замість того, щоб заспокоїти, підтримати у важку хвилину, він ображає її й пориває стосунки. Отже, не дівчину Сибіл Вейн кохав Доріан Грей, а славу й популярність актриси, вигадану красу. ] хоч пізніше до нього прийде каяття (хоча запізніле), він захоче примиритися із Сибіл, навіть одружитися з нею, але це буде скоріше почуття обов’язку, а не щире каяття. Цього удару не змогла витримати Сибіл. Коли коханий покинув її, вона не бачила більше смислу у своєму житті й покінчила життя самогубством.

А що ж Доріан Грей? Не встигли ще Сибіл поховати, а він уже розважався: відвідував оперу, модні світські салони й радів тому, що покійна Сибіл нікому з рідних та знайомих не назвала його прізвища і тим самим ніяких неприємностей зі слідством у нього не може бути. Пройшло багато років. Доріан Грей неодноразово ще закохувався, але покохати по-справжньому так і не міг. Та ніхто його і не кохав так, як Сибіл, щиро й самовіддано. А втім, щоб покохати, треба мати душу — чисту, світлу, незаплямовану, чого якраз і бракувало Доріану Грею.

Я вважаю, що Доріан Грей вартий на співчуття, хоч він має такий характер і зробив свій вибір, але на мою думку всі люди мають свій шанс на каяття, якщо вони виправляться.

Объяснение: