Закономірності поширення основних форм рельєфу​

Объяснение:

Закономірності поширення форм рельєфу. Сучасний рельєф України сформувався внаслідок взаємодії внутрішніх і зовнішніх сил Землі, які діяли протягом кайнозойської ери. Походження та закономірності поширення різних форм і типів рельєфу вивчає геоморфологія. Загальний план будови рельєфу України (розташування, напрямок простягання та висота низовин, височин і гір) зумовлений насамперед тектонічною будовою. У цьому можна пересвідчитись, порівнявши тектонічну і фізичну карти України. Більшість великих форм рельєфу України (Волинська, Подільська і Придніпровська височини, Донецький кряж, Придніпровська низовина і Українські Карпати) простягаються з північного заходу на південний схід відповідно до напрямку залягання тектонічних структур. Велику роль відіграє найдавніша структура — Український кристалічний щит, який і задав основний напрямок іншим структурам.  Здебільшого великі форми рельєфу України мають прямий зв'язок з тектонічними структурами: у межах щита і складчастих споруд здіймаються височини і гори, а тектонічним западинам відповідають низовини. Водночас у західній частині України зв'язок між рельєфом і тектонічними структурами обернений: Волино-Подільській плиті, Галицько-Волинській западині та Передкарпатському прогину відповідають неузгоджені з ними форми рельєфу — височини і горбогірні пасма. Це пов'язано з так званими неотектонічними рухами — підняттями земної кори, що відбувалися там наприкінці кайнозою. Тоді зазнала підняття майже вся територія України, крім берегової смуги Причорномор 'я. Найбільше піднялися Карпати й Передкарпаття, Кримські гори, Донецька і Подільська височини. Це спричинило активне врізання в земну поверхню річок, які утворили глибокі зі стрімкими схилами долини, а на півдні Подільської височини — каньйони.

На территории Антарктиды по утверждениям учёных имеются огромные залежи многих полезных ископаемых. Однако добыча их затруднена, прежде всего, огромным ледниковым панцирем, достигающим 2,5-4,7 километровой толщины и тяжелейшими климатическими условиями. Ведь в центральных районах Антарктиды средние температуры опускаются ниже -60°С и здесь дуют самые сильные ветры в мире (до 80 м/сек.). Сползающий в море лёд постепенно передвигает многие полярные станции на берега Антарктиды, поэтому станции периодически приходится переносить в глубь материка.

Развитие авиации, техники, появление специальных материалов для техники и одежды человека, выдерживающих сверхнизкие температуры человеку в исследовании и освоении богатств Антарктиды.