1. Як мрію та дійсність змальовано у віршах Дж. Байрона? 2. Охарактеризуйте образ ліричного героя Дж. Байрона на прикладі прочитаних творів. 3. Назвіть символи у віршах і поемах письменника. Розкрийте їхнє значення. 4. Яку роль відіграють біблійні мотиви у віршах поета?​

Відповідь:

Пояснення:

Джерела поеми. Іван Мазепа — видатний український політичний діяч, який відіграв значну роль в історичних подіях наприкінці XVII — на початку XVIII ст., зокрема в Північній війні. Він вступив у союз із шведським королем Карлом XII, щоб звільнити Україну від тиску Московської держави. Однак цьому проекту не судилося здійснитися, і Петро I покарав І. Мазепу. На початку XIX ст. українська історія, природа й культура цікавили письменників Західної Європи. Романтики вбачали в українських подіях і характерах утілення ідей свободи. Тому Дж. Байрон теж звернувся до української теми в поемі «Мазепа».

Ліричний герой Джорджа Байрона

Джордж Гордон Байрон був романтиком як у творчості, так і в своєму житті. Байрон був красивим, але кульгавим від народження. Його рід був дуже давнім, мав родинні зв'язки ще з англійськими і шотландськими королями, але маєток і титул Байрони отримали лише в XVІ столітті, а в XVІІ столітті англійська буржуазна революція призвела рід до занепаду. Все це сформувало особистість поета і теми його творчості.

Байрону дорікали, що його вірші схожі на багато інших, коли з'явилася його перша збірка поезій. Але сміливий, гордий і щирий Байрон дав гідну відповідь критикам. Такими ж рисами характеру наділений і його герой у поемі "Паломництво Чайльд Гарольда". Розкриттю образу Мазепи допомагає яскрава символіка твору. Картини «дикої» природи підкреслюють у поемі незвичайність образу, його винятковий характер. Бурхливі потоки, вітри, хвилі уособлюють пристрасті, що охопили серце героя. Вороння символізує смерть, а схід сонця — надію на повернення життя. Але серед усіх символів вирізняється образ коня. Взагалі коні посідають неабияке місце у творі. Кінь у романтичній літературі — традиційний символ удачі, людської долі. Карл XII двічі втрачає своїх скакунів під час утечі, і це означає, що щастя полишило короля та його військо. Мазепа ж, навпаки, вижив сам і зберіг свого коня. «Від Александрових часів / Такої пари не знайти, / Як твій Буцефалос і ти»,— каже йому Карл. Дійсно, Мазепа та його кінь — наче єдине ціле. Під час відпочинку старий гетьман, попри втому, спершу подбав про коня, а потім вже про себе. Кінь — вірний товариш Мазепи, і гетьман виявляє справжню прихильність до свого коня, який ніколи не зрадить і служить йому вірою і правдою. Мазепа ставиться до коня як до розумної істоти, і це свідчить про глибоке природне начало в його душі, про тісний зв’‎язок і спорідненість із природою.

предметні — уміння аналізувати ліричний твір Дж. Байрона, характеризувати ліричного героя твору, порівнювати відтворення біблійного сюжету засобами різних видів мистецтва; ключові — спілкування іноземними мовами (уміння читати тексти іноземною мовою; зіставляти оригінальні тексти з українськими художніми перекладами), уміння вчитися впродовж життя (уміння читати, використовуючи різні види читання (пошукове, вибіркове)).

Сдавних времен человек и природа тесно взаимосвязаны. в древности первобытные люди полностью зависели от окружающей среды. не понимая сути происходящих природных явлений, люди возводили их в ранг богов. так, и огонь, и вода, и земля, и деревья, и воздух, и гром с молнией считались божествами. чтобы умилостивить их, люди совершали ритуальные жертвоприношения. но шло время, человек эволюционировал, совершенствовался его мозг. люди научились добывать огонь, строить жилища, создавать орудия труда. человек не только завоевывал свое место среди других племен, но и вознамерился подчинить саму природу. вопрос взаимодействия с окружающей средой актуален и сегодня. провозгласив себя царем среди всех живых существ, человек забыл, что сам является частью природы, венцом ее творения. и вместо продолжает вести себя агрессивно. ни для кого не секрет, сколь пагубно сегодня сказывается на окружающем мире деятельность человека. кощунственное, потребительское отношение к сокровищам планеты может иметь действительно катастрофические последствия. ежегодно вырубаются огромные площади лесов, а ведь леса — это легкие планеты, к тому же их уничтожение ведет к уменьшению, а иногда и к исчезновению различных видов животных и растений. куда подевались чистые источники? в воду сбрасываются тонны отходов, и ее опасно не только пить, но даже просто купаться в ней. воздух отравляют выхлопы миллионов автомобилей, ядовитые выбросы заводов. над стоит такой смог, что по ночам иногда трудно различить на небе звезды. утешает, что еще остаются экологически чистые районы, не тронутые «цивилизацией». например, приезжая в заповедник аскания-нова, мы наслаждаемся чистым воздухом, пронизанным пьянящим запахом степных трав. человек забывает, что запасы в недрах планеты когда-нибудь иссякнут, и продолжает хищнически добывать полезные ископаемые. и это при том, что ученые уже давно говорят о возможности использования энергии солнца, ветра, приливов и отливов. создается впечатление, что все забыли о том, что человек не может существовать вне природы. ведь он живет на земле, ест ее плоды, дышит воздухом, пьет воду. и при этом так мало заботится о сохранении среды своего обитания! хочется вспомнить о том, что в древности люди бережно относились к природе. мы можем судить об этом по дошедшим до нас сказкам, мифам, преданиям, песням, пословицам и поговоркам. важно, чтобы современные дети имели возможность приобщиться к этой сокровищнице. и я считаю, что ведущую роль в этом играет семья и школа. в детстве родители знакомят ребенка с окружающей средой, приучают бережно относиться к ней, заботиться о животных и растениях. в школе любить и уважать природу дети учатся на уроках природоведения и валеологии. нужно помнить о том, сколько радости дарит нам окружающий мир: распускающийся бутон, шелест дождя, сияние солнца, зелень листвы — как это можно не любить? мы и природа — одна большая семья и должны жить дружно.