Міні-твір на тему "моє ставлення до героїв нашого часу"​

Лермонтов написав цей твір, в чомусь копіюючи себе самого. Цей твір багато чому вчить, і разом з тим – він дуже цікавий і привабливий. Лермонтов взяв і з свого життя деякі моменти, що підтверджують деякі елементи з роману.

Написано твір Лермонтовим в 1840 році. Воно ділитися на кілька оповідань, що разом робить з них – великий роман. Головний герой твору – Григорій Печорін.

Людина, яка здатна на все, людина, яка ніколи не любила – ось його головні характеристики. Цей чоловік приніс багатьом людям горя, і хіба тільки деяких - ощасливив на час. Печорін чимось схожий на самого автора роману - Лермонтова. Адже остання частина роману – «Княжна Мері» розповідає про Печоріна, як про людину, здатного на все заради помсти своєму ворогові. Для нього люди – ніхто, адже у Печоріна, як здається, зовсім немає серця.

Заради досягнення своєї ницої мети, заради забави, Печорін робить все, щоб наївна дівчина, яка з вигляду горда, непохитна і зарозуміла – княжна Мері, закохалася в нього, а не в офіцера, який нещодавно отримав звання. Адже саме цей офіцер – ворог Печоріна, який і сам терпіти не може Григорія. Все це відбувається в маленькому містечку поблизу цілющих вод за кордоном. Туди приїжджають лікуватися знатні персони. Там же відпочивав і Григорій. Всі події, що відбувалися щодня, він записує в свій щоденник, так як він, до того ж – замкнута і самотня людина. Так до кінця свого життя він нікого і не полюбив, і залишився самотнім