У вірші "Гімн" І.Франка усі названі мотиви, крім А) перетворювальної сили "науки, думки, Б) турботи про майбутні покоління;

В) „приспаної волі";

Г) віри в сили свого народу;

Г) незламності духу поневолених.
​

Але чи принесло вбивство дракона спокій та мир у князівство? Ні, воно лише пробудило лихі інстинкти. “Що станеться, коли народові буде замало смерті змія, бо зло ним не вичерпалось? Що буде, коли він кинеться шукати й інші джерела зла? Одного дракона на всю державу замало. Де взяти ще стільки драконів, аби кожен мав кого розп’ясти? Де взяти стільки юд, аби мали на кого перекласти провину? Коли народ не має кого проклинати – сили його підупадають. Боже! Пошли нам драконів!”.

Як наслідок, Король і далі буде жити за встановленими правилами, але буде сумувати за драконом, адже не буде з ким поговорити. Спокій правда умовний знайшов тільки дракон, адже він помер і ніхто не буде його ні в чому звинувачувати і змушувати щось робити. Король влаштує весілля донці не з тим лицарем, якого хотів бачити на троні.

Отже, можу зробити такий висновок: незважаючи на те, що позитивні персонажі казки-повісті „Місце для дракона“ гинуть, перемагає все ж таки добро, а не зло. Автор доводить нам, що життя жодної світлої особистості не проходить даремно, вона залишає після себе добрий слід на землі, у душах інших людей. І далі вже від них залежатиме, яким шляхом вони прямуватимуть — світла чи темряви!

Объяснение: